Охорона праці у громадському харчуванні

Проведення інструктажів з безпеки праці

Інструктаж працівників з техніки безпеки повинні проводитись на всіх підприємствах, в організаціях та установах системи Міністерства торгівлі та громадського харчування, незалежно від характеру їх виробничої діяльності, а також освіти, кваліфікації, стажу та досвіду працівників за даною професією або посадою.

Керівництво та відповідальність за своєчасне та правильне проведення інструктажу працівників покладається на керівників підприємства, організації чи установи, а там, де є головний інженер, на головного інженера.

Інструктаж повинен проводитись на основі письмових інструкцій, з урахуванням конкретних умов роботи та стосовно професії (посади) інструктованого.

Кожен працівник повинен бути забезпечений відповідно до його професії інструкцією з техніки безпеки, затвердженою керівником (головним інженером). Інструкції з охорони праці для кожної професії повинні розроблятися адміністрацією підприємств, організації або установи спільно з місцевим комітетом професійної спілки на основі відповідних правил та виходячи з конкретних умов та специфіки роботи на робочому місці.

ІНСТРУКЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПОВИННІ ВКЛЮЧАТИ НАСТУПНІ РОЗДІЛИ;

А) загальні положеннята вимоги з техніки безпеки;

Б) вимоги щодо техніки безпеки до працівника;

Перед початком роботи;

Під час роботи;

Після закінчення роботи;

Відповідальність за виконання інструкції.

З метою створення безпечних умовпраці адміністрація підприємства, організації чи установи має здійснювати повсякденний нагляд над виконанням працівниками правил та інструкцій з охорони праці.

За характером та часом проведення інструктажі поділяються на вступний, інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий.

ВВЕДЕНИЙ - інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або спеціально обладнаному приміщенні інженером з охорони праці або особою, яка виконує ці обов'язки, а в навчальних закладах - викладачем або майстром виробничого навчання з усіма новоприйнятими на роботу, з тимчасовими працівниками, відрядженими, які прибули на виробниче навчанняабо практику, а також з учнями навчальних закладів перед початком лабораторних та практичних робіт. Попередньо відділ (інженер) охорони праці з урахуванням вимог Системи стандартів безпеки праці, інших нормативних документівта особливостей виробництва розробляє спеціальну програму, яку затверджує керівник підприємства за погодженням із профспілковим комітетом. Про проведення інструктажу роблять запис у журналі реєстрації з обов'язковим підписом інструктованих та інструктуючого, а також у документі про прийом на роботу (форма Т-1). Крім того, оформлюють особисту картку проходження інструктажу.

Вступний інструктаж може проводитися як групи працівників, так одного працівника. Заняття з вступного інструктажу рекомендується проводити у спеціально обладнаному приміщенні з використанням наочних посібників з охорони праці та техніки безпеки (плакати, схеми, фотографії, діючі макети обладнання, пристроїв, зразки засобів індивідуального захистуі т.п.).

При проведенні вступного інструктажуз техніки безпеки адміністрація підприємства, організації або установи ОБОВ'ЯЗКА ознайомити працівників;

З основними положеннями законодавства про працю;

із правилами внутрішнього трудового розпорядку;

З основними вимогами електробезпеки;

З порядком складання акта про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом;

З порядком надання першої медичної допомогипотерпілим від електричного струму та за інших нещасних випадків;

З загальними вимогамидо організації змісту робочих місць;

З вимогами особистої гігієни та виробничої санітарії, призначенням та використанням спецодягу та запобіжних пристроїв.

ІНСТРУКТАЖ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ - до початку виробничої діяльності проводять:

З усіма новоприйнятими на роботу або переведеними з одного підрозділу до іншого; з працівниками, які виконують нову їм роботу, відрядженими, тимчасовими працівниками;

Будівельниками, які виконують будівельно-монтажні роботи на території підприємства; студентами та учнями, які прибули на виробниче навчання або практику, перед вивченням нової теми під час проведення практичних занять.

БЕЗ ІНСТРУКТАЖУ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ЖОДНИЙ РОБОТНИК НЕ ПОВИНЕН ДОПУСКАТИСЯ ДО РОБОТИ.

Інструктаж на робочому місці повинні проводити керівники структурних підрозділів, у безпосередньому підпорядкуванні яких будуть знаходитися інструктовані працівники, інструктаж проводиться за розробленими та затвердженими керівниками виробничих підрозділів програмами, погодженими з відділом (інженером) охорони праці та профспілковим комітетом підприємства, індивідуально або з групою осіб у межах загального робочого місця з практичним показом безпечних прийомівта методів праці. Потім учні протягом 2 - 14 змін (залежно від характеру роботи та кваліфікації працівника) повинні пройти стажування під керівництвом спеціально призначених наказом по підприємству (розпорядженням по цеху) осіб.

При проведенні інструктажу з техніки безпеки на робочому місці працівник повинен бути детально знайомий;

З влаштуванням обладнання, на якому належить, працювати працівнику і який він обслуговуватиме;

З усіма небезпечними місцями біля машин, верстата, механізму, із запобіжними огорожами, пристроями та засобами індивідуального захисту, з їх призначенням та правилами користування;

З правильною та безпечною організацієюта обслуговуванням робочого місця;

З порядком підготовки до роботи (перевірка справності обладнання, заземлення, запобіжних та пускових пристроїв, інструменту, інвентарю тощо);

З безпечними та правильними прийомами роботи та наслідками застосування неправильних прийомів роботи;

З інструкцією з техніки безпеки;

З порядком безпечного пересування територією підприємства.

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДОПУСКАЮТЬСЯ після стажування, перевірки теоретичних знань та набутих навичок безпечних способів праці.

ПОВТОРНИЙ - інструктаж проходять усі працівники не рідше одного разу на півріччя (у громадському харчуванні двічі на рік, у період з 1 по 10 січня та з 1 по 10 липня). Його проводять за програмою первинного інструктажуу повному обсязі індивідуально чи з групою працівників у межах загального робочого місця.

Позаплановий - інструктаж проводять;

При введенні в дію нових або перероблених стандартів правил, інструкцій з охорони праці та змін до них;

При зміні технологічного процесу, сировини, інструментів, обладнання та інших факторів, що впливають на безпеку праці;

При порушенні працівниками вимог безпеки праці, які могли призвести до нещасного випадку, аварії, пожежі або вибуху;

на вимогу органів нагляду;

При перервах у роботі терміном понад 60 календарних днів, а робіт із підвищеними вимогами безпеки праці - понад 30 днів.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії в обсязі, що визначається залежно від причин та обставин, що спричинили необхідність його проведення.

ЦІЛЬОВИЙ - інструктаж проводять під час виконання;

Разових робіт, не пов'язаних із прямими обов'язками за спеціальністю, ліквідацією наслідків аварій, стихійних лих тощо;

Проведення екскурсій на підприємстві або інших масових заходів ( спортивні змаганняі т.д.), а також при виконанні робіт підвищеної небезпеки (з пестицидами, в каналізаційних колодязях, при зварюванні в закритих ємностяхі т.п.).

Факт проведення цільового інструктажу фіксують лише у разі виконання робіт з підвищеною небезпекоюу наряді - допуску чи іншої документації, що дозволяє проведення цих робіт.

Усі інструктажі завершують перевіркою знань, а проведені робочому місці - перевіркою набутих навичок безпечної роботи.

Особ, які показали незадовільні знання, НЕ ДОПУСКАЮТЬ до самостійної роботиабо практичним заняттям. Вони зобов'язані пройти інструктаж знову.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ІНСТРУКТАЖУ:

На всіх підприємствах, в організаціях та установах, адміністрації яких надано право прийому на роботу, має вестись «ЖУРНАЛ ОБЛІКУ ВВЕДЕНОГО ІНСТРУКТАЖУ». Журнал зберігається в інженера з техніки безпеки (або працівника, який виконує відповідно до наказу керівника підприємства, організації або установи практичну роботуз охорони праці та техніки безпеки), який проводить вступний інструктаж та оформляє всі записи у зазначеному журналі.

Крім того, на кожному підприємстві (або його структурних підрозділах) повинен вестися «ЖУРНАЛ ІНСТРУКТАЖУ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ». До цього журналу вносять усі записи про проведення інструктажу на робочому місці, повторного та позапланового інструктажів.

Журнал має бути розділений на дві частини. У першій частині журналу робляться записи про проведення інструктажу на робочому місці, а в другій - записи про повторний та позаплановий інструктаж. Оформлення цих записів у журналі покладається на керівників структурних підрозділів, а за їх відсутності - на керівника підприємства.

Усі журнали інструктажів з техніки безпеки повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою організації, установи.

Вступний інструктаж.

2. Первинний інструктаж.

3. Повторний інструктаж.

4. Позачерговий інструктаж.

5. Цільовий інструктаж.

Вступний інструктаж

Вступний інструктаж з безпеки праці проводять з усіма знову прийнятими працювати незалежно від своїх освіти, стажу роботи з даної професії чи посади, з тимчасовими рамками, відрядженими, учнями і студентами, які прибули на виробниче навчання чи практику.

Вступний інструктаж на підприємстві проводить інженер з охорони праці або особа, на яку наказом на підприємстві покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводять у кабінеті охорони праці або спеціально обладнаному приміщенні з використанням технічних засобів навчання та наочних посібників (плакатів, макетів, діафільмів, відеофільмів тощо).

Вступний інструктаж проводять за програмою, розробленою інженером з охорони праці з урахуванням вимог стандартів ССБТ, правил, норм та інструкції з охорони праці, а також усіх особливостей виробництва, затвердженої керівником (головним інженером підприємства).

Про проведення вступного інструктажу робиться запис у журналі реєстрації вступного інструктажу з обов'язковим підписом інструктованого, а також у документі про прийом на роботу (форма Т-1) або контрольному листі.

Після проходження вступного інструктажу працівник проходить інструктаж по протипожежної безпеки. Текст інструктажу затверджується головним інженером підприємства.

Про проведення інструктажу робиться запис у журналі з обов'язковими розписами інструктуючого та інструктованого.

Дані про проходження вступного протипожежного інструктажузаносяться до наказу.

Первинний інструктаж

Після проходження вступного інструктажу працівник зобов'язаний пройти Первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці.

Первинний інструктаж на робочому місці до початку виробничої діяльності проводять:

З усіма працівниками, знову прийнятими на підприємство та переведеними з одного підрозділу до іншого;

з працівниками, виконуваними нову їм роботу, відрядженими, тимчасовими працівниками;

З будівельниками, які виконуються будівельно-монтажні роботи на території чинного підприємства;

Зі студентами та учнями, які прибули на виробниче навчання або практику перед виконанням нових видів робіт.

Примітка. Особи, які не пов'язані з обслуговуванням, випробуванням, налагодженням та застосуванням сировини та матеріалів, первинний інструктаж не проходять. Перелік професій та посад працівників, звільнених від первинного інструктажу на робочому місці, затверджує керівник підприємства за погодженням із профспілковим комітетом та службою охорони праці.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять за програмами, розробленими та затвердженими керівниками виробничих та структурних підрозділів підприємства, навчального закладудля окремих професій або видів робіт з урахуванням вимог стандартів ССБТ, відповідних правил, норм та інструкцій з охорони праці, виробничих інструкцій та іншої методичної та технічної документації.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять із кожним працівником індивідуально з практичним показом безпечних прийомів та методів праці.

Первинний інструктаж можливий із групою осіб, які обслуговують однотипне обладнання та в межах загального робочого місця.

Працівники комплексних бригад повинні проходити інструктаж з усіх видів робіт, які вони виконують.

Проведення первинного інструктажу доручається безпосереднього керівникаробіт (керівника підрозділу, бригадира, майстра) або досвідченого спеціаліста.

Результати первинного інструктажу заносяться до журналу реєстрації інструктажів на робочому місці.

Усі працівники, зокрема випускники профтехучилищ, після первинного інструктажу на робочому місці повинні протягом перших 2-14 змін (залежно від характеру роботи, кваліфікації працівника) пройти стажування на робочому місці під керівництвом осіб, призначених наказом (розпорядженням) на підприємстві.

Учні та практиканти прикріплюються до кваліфікованих спеціалістів на весь час практики.

Примітка. Керівник цеху, ділянки за погодженням з інженером з охорони праці та профспілковим комітетом може звільняти від стажування працівника, який має стаж роботи за спеціальністю не менше 3 років, що переходить з одного цеху до іншого, якщо характер його роботи та тип обладнання, на якому він працював раніше , не змінюється.

Робітники допускаються до самостійної роботи після стажування, перевірки теоретичних знань та набутих навичок безпечних методів, способів роботи їх безпосереднім керівництвом

Список осіб, які дозволяють допускати самостійну роботу, затверджує керівник підприємства, установи, організації.

Повторний інструктаж

У процесі праці працівники проходять повторний інструктаж.

Повторний інструктаж проходять усі працівники незалежно від кваліфікації, освіти, стажу, характеру виконуваних робіт, не рідше

одного разу на квартал.

Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які обслуговують однотипне обладнання та в межах загального робочого місця за програмою первинного інструктажу на робочому місці у повному обсязі.

Проведення повторного інструктажуздійснюється оформленням у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.

Позачерговий інструктаж

Позачерговий інструктаж проводять:

При введенні в дію нових або перероблених стандартів, правил, інструкцій з охорони праці та змін до них;

При зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, пристроїв та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на безпеку праці;

При порушенні працюючими та учнями вимог безпеки праці, які можуть призвести або призвели до травми, аварії, вибуху або пожежі, отруєння;

на вимогу органів нагляду;

При перервах у роботі - до робіт, яких пред'являють додаткові (підвищені) вимоги безпеки праці більш ніж 30 календарних днів, а інших робіт - 60 днів.

Позачерговий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії. Обсяг та зміст інструктажу визначають у кожному конкретному випадку залежно від причин та обставин, що викликали його проведення.

Позачерговий інструктаж зазначається у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці із зазначенням його проведення.

Цільовий інструктаж

Цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, не пов'язаних з обов'язками за спеціальністю (навантаження, розвантаження, прибирання території, разові роботи поза підприємством, цехом тощо); ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, виробничих робіт, на яке оформляється наряд-допуск, дозвіл та ін. документи; проведення екскурсії на підприємстві.

Цільовий інструктаж проводиться керівниками підрозділів та фіксується в журналі інструктажів та у необхідних випадках у наряді-допуску.

Цільовий інструктаж із працівниками, які проводять роботи з наряду-допуску, дозволу тощо, фіксується у наряді-допуску або іншій документації, що дозволяють виконувати роботи

Перед допуском до самостійної роботи працівник повинен отримати під розпис посадову інструкцію, ознайомитися з її змістом та виконувати всі вимоги, викладені в ній.

Крім цього для виконання кожного виду робіт, кожного технологічного процесу на підприємстві є інструкції з охорони праці та безпечного виробництваробіт. Ці інструкції узгоджуються з профспілковим комітетом, затверджуються головним інженером, розробляються керівником підрозділу та узгоджуються з відділом охорони праці. При зміні технологічних процесів, заміни обладнання тощо ці інструкції переробляються і заново затверджуються.

Термін дії інструкцій – 5 років.

Вступна (загальна частина);

Вимоги безпеки перед роботою;

Вимоги безпеки під час роботи;

Вимоги безпеки в екстрених випадках;

Вимоги безпеки після закінчення робіт.

Порушення вимог посадовий інструкційз охорони праці та безпечного виконання робіт тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Міжгалузеві правила з охорони праці при електро- та газозварювальних робіт роботах ПОТ Р М-020-2001.

Горбунова Л.М., Закревський М.П., ​​Нікітін К.Д. Промислова безпека. Безпека зварювальних та верстатних робіт. Красноярськ, ІСЦ КДТУ, 2002

5. Завдання

1. Хто відповідає за стан охорони в радгоспі?

Відповідь: голова радгоспу

2. Якою є періодичність медоглядів водіїв тракторів та інших самохідних машин?

Відповідь: Один раз на 2 роки

3. Скільки екземплярів акта за формою НТ складається на нещасний випадок, що стався у побуті, у дорозі на роботу та з роботи?

Відповідь: Два

4. Яка норма опору ізоляції електроустановок:

Відповідь: 0,5 МОм

5. Як привести в дію пінний вогнегасникОХП-10?

Відповідь: Повернути рукоятку на 180 і перекинути вогнегасник догори дном.

Профспілка працівників держустанов та громадського обслуговування ЧР.

	"СТВЕРДЖУЮ"
	Начальник профспілки РГУ та ГО ЧР
	______________________
	"____"_________20__г.

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

по охорони праціі техніки безпеки

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВВОДНОГО ІНСТРУКТАЖУ

У Законодавстві про працю сказано, що одним з основних обов'язків робітників та службовців є дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії. У зв'язку з цим необхідно познайомитися з цими вимогами для того, щоб Ваша робота була безпечною та нешкідливою для здоров'я. З цією метою з усіма знову прийнятими працювати незалежно від своїх освіти, стажу роботи з професії чи посади проводиться вступний інструктаж з безпеки праці.

Усі основні вимоги охорони праці Ви дізнаєтесь, вивчивши уважно це методичний посібник, а на запитання Вам відповість безпосередній керівник.

З конкретними вимогами безпекипраці стосовно Вашої професії (посади) Ви будете ознайомлені у службі (підрозділі) під час проходження первинного інструктажу на робочому місці.

Таким чином, метою вступного інструктажу є ознайомлення Вас з основними положеннями законодавства про працю та вимогами охорони праці.

2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ І ПОНЯТТЯ В ОБЛАСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Що ж таке «охорона праці», «техніка безпеки», «виробнича санітарія» та які завдання вони вирішують?

Під охороною праці розуміється система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатності людини у процесі праці.

Простіше кажучи, охорона праці спрямована на створення безпечних і здорових (нешкідливих) умов праці для кожного працюючого.

Під час роботи на Вас можуть надавати несприятливий впливрізноманітні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Що ж це за фактори та чому одні називаються небезпечними, а інші – шкідливими?

Небезпечні виробничі фактори - це фактори, вплив яких на працюючого в певних умовах можуть призвести до травми або іншого різкого раптового погіршення здоров'я. До них належать, наприклад, такі: транспорт; підвищене ковзання (внаслідок зволоження, замаслювання або зледеніння поверхонь); розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги); електричний струм, замикання якого може пройти крізь тіло людини; гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні обладнання, інструменту; отруйні хімічні речовини, що входять до складу спец. рідин та ті, що потрапили в організм людини тощо.

Для попередження травмування людей внаслідок впливу небезпечних факторів існує техніка безпеки. Під словом техніка безпеки розуміють систему організаційних заходівта технічних засобів, що запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів.

А чим відрізняються від небезпечних шкідливих факторів?

Шкідливі виробничі фактори - це фактори, вплив яких на працюючого в певних умовах можуть призвести до захворювання або зниження працездатності. До шкідливих, наприклад, належать такі фактори, як: недостатня освітленість робочого місця, високий рівень шуму, електромагнітні випромінювання, загазованість або запиленість повітря тощо.

Для попередження захворюваності, у тому числі, професійної, існує виробнича санітарія, яка є системою організаційних заходів та технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Таким обрізом, безпечні та здорові умови праці – це такі умови, за яких виключено вплив на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Для забезпечення Вашого права на безпечні та здорові умови праці діє Трудовий кодекс Російської Федерації, який є основним законодавчим документом у галузі охорони праці.

Приймаючись на роботу в організації, Ви укладаєте трудовий договір, Суть якого з юридичної точки зору полягає в наступному. Трудовий договір є угода між Вами та організацією, за якою Ви зобов'язуєтесь виконувати роботуза певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а організація зобов'язується виплачувати Вам заробітну платута забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договоромта угодою сторін.

Тепер повернемося до трудового договорута розглянемо взаємні права та обов'язки Вашої та адміністрації.

Адміністрація немає права вимагати від Вас виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Ця обставина є важливою, тому що нерідко відбуваються нещасні випадкиз працівниками, які виконують не властиву їм роботу.

Режими Вашої праці та відпочинку визначаються внутрішнім трудовим розпорядком в залежності від особливостей служби (підрозділу), де Ви працюватимете. Проте існують загальні принципирегулювання робочого часута часу відпочинку, які встановлені законодавством.

Нормальна тривалість робочого дня не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Крім того, встановлена ​​скорочена тривалість робочого часу:

для осіб віком від 16 до 18 років – 36 годин; для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години; для окремих працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці – до 36 годин на тиждень.

У тих випадках, коли не може бути дотримано встановленої щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається введення сумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період (за місяць, рік) не перевищувала нормальної кількості робочих годин.

Якщо Ви оформляєтеся в службу (підрозділ), де встановлено змінну роботу, Ви повинні знати, що працівники зміни повинні працювати протягом встановленої тривалості робочого часу. Перехід із однієї зміни до іншої визначається графіками змінності. Призначення на роботу протягом двох змін поспіль забороняється.

Роботи понад встановлену тривалість робочого часу вважаються понаднормовими. Понаднормові роботи, як правило, не допускаються, тому що надмірна втома людини призводить до захворювань і нещасних випадків. У будь-якому випадку понаднормово роботи не повинні перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Законодавством встановлений не лише час Вашої праці, а й час Вашого відпочинку. Насамперед встановлена ​​перерва для відпочинку та харчування. Час початку та закінчення перерви визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Крім того, встановлені щотижневі вихідні дні. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин. Робота у вихідні дні зазвичай забороняється.

Щорічно Вам надаватиметься чергова відпустка. Крім чергового може бути надано додаткову відпустку, наприклад, за роботу у шкідливих умовах праці, якщо вона передбачена чинним законодавством.

4. СПЕЦОДЯГ, СПЕЦВЗУТТЯ ТА ІНШІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

На роботах із шкідливими умовами праці, а також на роботах, що виробляються в особливих температурних умовах або пов'язаних із забрудненням, працівникам видаються безплатно спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

Засобами індивідуального захисту називають засоби, призначені для забезпечення безпеки одного працюючого. Крім спецодягу та спецвзуття до них відносяться: запобіжні пристрої (пояси, діелектричні килимки тощо); засоби захисту рук (рукавиці, рукавички тощо), голови (каски, шоломи, шапки тощо), особи (захисні маски, щитки тощо), око (захисні окуляри), слуху (противошумные шоломи, навушники тощо), органів дихання (респіратори, протигази тощо), захисні дерматологічнізасоби (пасти, креми, мазі).

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, що видаються працівникам, вважаються власністю організації та підлягають обов'язковому поверненню: при звільненні, при перекладі на іншу роботу, по закінченні термінів носіння замість одержуваного нового, якщо в організації не встановлено інший порядок.

Кошти індивідуального захисту видаються на певний термін, що обчислюється з дня їхньої видачі працівнику.

Адміністрація зобов'язана замінити або відремонтувати спецодяг і спецвзуття, що стали непридатними до закінчення встановленого терміну носіння з причин, що не залежать від працівника.

Незастосування засобів індивідуального захисту може призвести до нещасних випадків.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ ЖІНОК

Враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, законодавство про працю спеціально регламентує питання охорони праці жінок

До таких питань належать, наприклад, такі:

застосування праці жінок на роботах із важкими та шкідливими умовами праці заборонено; встановлені Норми гранично допустимих навантажень для жінок при підйомі та переміщенні тяжкості вручну, так наприклад: при підйомі та переміщенні тягарів постійно протягом робочої зміни – 7 кг; при чергуванні з іншою роботою (до 2-х разів на годину); вагітнихжінок, матерів, які годують грудьми, а також жінок, які мають дітей віком до двох років, заборонено залучати до робіт у нічний час, понаднормових робіт, робіт у вихідні дні та направляти у відрядження; жінки, які мають дітей віком від двох до восьми років, не можуть залучатися до понаднормових робіт або прямувати у відрядження без їхньої згоди; вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до півтора року, переводяться на цей період на більш легку роботу, що виключає несприятливий вплив небезпечних та шкідливих виробничих факторів; жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються крім загальної перерви для відпочинку та харчування додаткові перерви для годування дитини.
Перелічені вище питання не вичерпують усіх пільг, які надаються жінкам.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ МОЛОДІ

Особи, які не досягли 18 років, у трудових відносинах прирівнюються до повнолітніх працівників, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами.

З огляду на фізіологічні особливості організму неповнолітніх, дозволяється їх прийом працювати починаючи з 16 років. У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю виробничого навчання або у зв'язку із сімейними обставинами, підліток може бути прийнятий на роботу з 15 років.

Усі особи молодші 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного оглядуі надалі, до досягнення 18 років, щорічно підлягають обов'язковому медичному огляду.

Забороняється застосування праці молоді на важких роботах та роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Забороняється залучати працівників молодше 18 років до нічних та понаднормових робіт та до робіт у вихідні дні.

Встановлено граничні норми для підлітків від 16 до 18 років при ручному перенесенні вантажів:

для юнаків – 16,4 кг; для дівчат – 10,25 кг.

Щорічні відпустки працівникам до 18 років надаються будь-якої пори року за їх бажанням.

7. ДІЇ ПРАЦІВНИХ ПРИ НЕЩАСНОМУ РАЗІ

Законодавством про працю передбачено обов'язок адміністрації своєчасно та правильно проводити розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

0 кожному нещасному випадку на виробництві потерпілий або очевидець протягом зміни повинен повідомити безпосереднього керівника.

Протягом трьох діб комісія має провести розслідування обставин та причин нещасного випадку та скласти акт.

Нещасний випадок на виробництві, що спричинив у працівника втрату працездатності не менше одного дня оформляється актом форми Н-1.

Адміністрація організації зобов'язана видати потерпілому або особі, яка представляє його інтереси, акт форми Н-1 про нещасний випадок не пізніше трьох днів з моменту закінчення по ньому розслідування.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання працівникові встановлено інвалідність або відсоток втрати професійної працездатності, внаслідок чого він втратив колишній заробіток, то працівник має право на відшкодування йому шкоди.

8. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Метою контролю за дотриманням законодавства про охорону праці є перевірка умов та безпеки праці працюючих в авіапідприємстві, виявлення відхилень від вимог стандартів, норм, правил та інших нормативних документів з охорони праці, перевірка виконання службами та підрозділами організації своїх обов'язків у галузі охорони праці, прийняття ефективних заходів щодо усунення виявлених недоліків та попередження аварій, нещасних випадків, професійних захворювань.

Існує адміністративний контроль, який здійснюється керівниками всіх рівнів та відповідальними посадовими особами (відповідальними за електрогосподарство, зберігання та видачу спец. рідин, пожежну безпекуі т.д.).

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АБО НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ОХОРОНИ ПРАЦІ

За порушення або невиконання вимог охорони праці посадові особи та інші працівники організації можуть залучатися до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

До дисциплінарних стягненнямвідносяться: зауваження, догану, звільнення з роботи.

До адміністративної відповідальностівинні посадові особи можуть залучатись судом, органами Державного нагляду, технічними та правовими інспекторами у вигляді штрафу.

Організація несе матеріальну відповідальністьза шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним своїх трудових обов'язків.

Кримінальну відповідальність передбачено Кримінальним кодексом. Кримінальна відповідальність передбачається у випадках, коли порушення законодавства з охорони праці містять ознаки злочинного дії. Характер та тяжкість відповідальності визначаються залежно від конкретних обставин порушення.

10. НЕБЕЗПЕЧНІ ЗОНИ НА ТЕРИТОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

У процесі виконання роботи, а також при пересуванні територією організації Ви можете перебувати деякий час у так званих небезпечних зонах.

Небезпечна зона - це простір, в якому можлива дія на Вас небезпечного або шкідливого виробничих факторів, про які йшлося раніше.

Найбільш частою причиноютравматизму є спотикання і прослизання при ходьбі, тому при переміщенні територією організації слід дотримуватися наступних запобіжних заходів: під час ходьби бути уважним і постійно контролювати зміну навколишнього оточення, особливо в складних метеорологічних умовах (дощ, туман, снігопад, ожеледиця тощо). ) та у темний час доби; дотримуватись особливої ​​обережності та бути уважним при знаходженні в зонах підвищеної небезпеки (навантажувально-розвантажувальні роботи, нерівності та слизькі місця на поверхні землі тощо).

11.ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБОТАХ

Працівників різних служб, підрозділів, особливо чоловіків, нерідко залучають до виконання разових вантажних або розвантажувальних робіт і це є однією з причин нещасних випадків, що часто зустрічаються, оскільки вантажно-розвантажувальні роботи відносяться до категорії «підвищеної небезпеки».

У зв'язку з цим слід мати на увазі, що існують граничні норми перенесення та переміщення важких речей вручну. Допускається переміщати вантажі вручну на відстань до 25 м при максимальній масі вантажу до 50 кг, що припадає на одного чоловіка (віком старше 18 років).

При вантажно-розвантажувальних роботах травми трапляються, головним чином, внаслідок падіння вантажу на ноги, або пошкодження рук (притискання, порізи, забої тощо).

Якщо Ви хочете уникнути нещасного випадку, користуйтесь рукавицями для захисту рук, і також потрібні чіткі узгоджені дії при роботі у складі бригади. При цьому не варто поспішати та поспішати.

Якщо ж стався нещасний випадок і Ви опинилися поруч із постраждалим, то Ваші дії мають бути такими.

При забитих місцях з'являється припухлість, біль при дотику до місця забиття. Допомога полягає в прикладанні «холоду» для зменшення болю та попередження крововиливу, накладення тугої пов'язки. Забитому місцю створюють спокій. Не слід змащувати забите місце йодом, розтирати і накладати зігріваючий компрес, оскільки це лише посилює біль.

При розтягуванні зв'язок (травмі суглобів) відчувається різкий біль, з'являється припухлість та обмежується рухливість суглобів При наданні першої допомоги травмовану кінцівку необхідно туго забинтувати та забезпечити їй спокій. До місця травми слід докласти холод.

12. БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ЗВЕРНЕННЯ З СПЕЦ. РІДКАМИ

Насамперед слід з'ясувати, що включає поняття «спец. рідини»?

До спец. рідин входять різні розчинники ( ацетон, бензин, гас і т. п.), технічні миючі засоби, робочі рідини гідросистем, кислоти (сірчана, соляна, азотнаі т. п.) та ін.

У службах, підрозділах організації може використовуватися багато різноманітних спец. рідин, які є далеко не безневинними для людини.

Всі спецрідини є токсичними для організму людини і відносяться до шкідливих речовин, а багато - до отруйних.

Потрібно мати на увазі, що спец. рідини можуть проникати в організм людини як через органи травлення, а й через органи дихання, і навіть через незахищену шкіру. У разі потрапляння спец. рідини всередину організму можуть виникати отруєння різного ступеня.

З появою перших ознак отруєння потерпілому необхідно надати першу допомогу. При цьому потерпілого слід вивести або винести на свіже повітря, розстебнути одяг, що стискує дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, укласти, піднявши ноги, розтерти тіло, вкрити тепліше, давати нюхати нашатирний спирт. При зупинці дихання необхідно розпочати проведення штучного дихання.

При отруєння отруйними речовинами потерпілому слід дати випити велику кількість молока.

13. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ НА ВИСОТІ

Не слід думати, що «висота» – це 5-10 і більше метрів. До роботи «на висоті» відносяться роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні землі зі драбин, драбин, риштовання, майданчиків та іншого допоміжного обладнання. Випадкове падіння людини навіть із такої висоти призводить, як правило, до серйозних наслідків. Статистика свідчить у тому, що падіння з висоти становлять від 10 до 20% всіх нещасних випадків з виробництва.

Таким чином, до роботи навіть на перший погляд на такій невеликій висоті (починаючи з 1,3 м) необхідно поставитися з усією серйозністю.

Основними запобіжними заходами при роботі на висоті є різного виду огорожі, що запобігають падінню людей. У разі неможливості пристрою огорожі роботи повинні виконуватись з використанням запобіжних поясів.

При роботі з незакріпленими приставними сходами обов'язкове підстрахування та утримання сходів у стійкому положенні.

14. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Аналіз травматизму показує, що кількість травм, спричинених електричним струмом, порівняно невелика, проте число смертельних наслідків при електротравмах значно. Небезпека ураження електричним струмом посилюється за рахунок наступного:

Струм не має зовнішніх ознак і не може бути виявлений людиною заздалегідь; при електроураженні порушуються найважливіші життєдіяльні системи (серцево-судинна, дихальна, нервова); судоми м'язів призводять до невідпускаючого ефекту, коли людина не може самостійно відірватися від електричного проводу.

Основними причинами електротравматизму є:

дотик до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою (наприклад, дотик до оголених дротів, рубильників, лампових патронів тощо); робота з несправним ручним електроінструментом ; дотик до нетоковедучих частин електрообладнання (корпусу електроустановки), що випадково опинилися під напругою; коротке замиканняіз заснуванням електричної дуги.

Для попередження електротравм існує багато способів, але найбільш доступними для всіх є засоби індивідуального захисту, до яких відносяться: гумові рукавички, гумове взуття, гумові килимки, інструмент з діелектричними ручками.

Якщо ж на Ваших очах стався нещасний випадок, пов'язаний із впливом електричного струму, Ваші дії повинні бути такими: Насамперед необхідно звільнити потерпілого від дії струму. При цьому потрібно зробити це так, щоб самому не потрапити під напругу. Найкраще спробувати відключити електроустановку. Якщо ж її не можна швидко відключити, то потрібно відтягнути потерпілого від струмовідної частини, взявшись за його одяг, якщо він сухий, або відкинути від нього електропровіддерев'яною палицею тощо.

Якщо потерпілий прийшов до тями, йому необхідно забезпечити спокій до прибуття лікаря або доставити до медпункту.

За відсутності свідомості, але диханні, що збереглося, потрібно укласти потерпілого на підстилку, забезпечити приплив свіжого повітря, розстебнути одяг.

За відсутності ознак життя робляться штучне дихання та зовнішній масаж серця.

15. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ІНСТРУМЕНТОМ

Для забезпечення безпеки праці та запобігання нещасним випадкам до ручного інструменту пред'являються такі вимоги:

бойки молотків і кувалд повинні мати гладку, злегка опуклу поверхню без косини, сколів, вибоїн, тріщин та задирок; рукоятки молотків, кувалд та іншого інструменту ударної дії повинні виготовлятися із сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена тощо) без сучків та кососла або із синтетичних матеріалів. Рукоятки молотків, зубил тощо повинні мати по всій довжині в перерізі овальну форму, бути гладкими і не мати тріщин. Клини для зміцнення інструменту на рукоятці повинні виконуватися з м'якої сталі та мати насічки (йоржи); працювати з інструментом, рукоятки якого посаджені на загострені кінці (напилки, обери та ін.) без металевих бандажних кілець, забороняється;
- інструмент ударної дії (зубіла, борідки, керни і т. д.) повинен мати гладку потиличну частину без тріщин, задирок, наклепу та скосів. На робочому кінці не повинно бути пошкоджень.

Для допуску до роботи з електрифікованим інструментом необхідно мати І групу з електробезпеки.

Забороняється працювати електроінструментом у разі виникнення хоча б однієї з наступних несправностей:

пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю або його захисної трубки; пошкодження кришки щіткотримача; нечітка робота вимикача; іскріння щіток на колекторі ; витікання мастила з редуктора ; поява диму чи запаху; поломка або поява тріщин у корпусі, рукоятці; пошкодження робочої частини інструменту.

Переносні ручні світильники повинні мати захисну сітку, гачок для підвіски та шланговий провід з вилкою; сітка має бути укріплена на рукоятці гвинтами. Патрон повинен бути вбудований у корпус світильника так, щоб струмоведучі частини патрона та цоколя лампи були недоступні для дотику.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом світильники повинні живитись від електричної мережінапругою не вище 42 В. При роботі в особливо небезпечних умовураження електричним струмом світильники повинні живитися від мережі напругою не вище 12 Ст.

16. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ПРАЦІ

Санітарно-гігієнічні умови Вашої праці характеризуються наявністю різних шкідливих виробничих факторів, які несприятливо впливають на Ваше здоров'я та можуть призвести до захворювання чи зниження працездатності.

До таких шкідливих факторів відносяться: загазованість та запиленість повітря, шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, електромагнітні, іонізуючі, лазерні та інші випромінювання, освітленість робочих місць, мікрокліматичні умови тощо.

Залежно від Вашої професії, посади, специфіки служби, підрозділи, де Ви працюватимете, для Вас можуть представляти різний інтерес перераховані вище шкідливі фактори. Проте деякі з них мають місце практично на будь-якому робочому місці.

Крім того потрібно мати на увазі, що всі шкідливі фактори можуть стати непрямою причиною виробничої травми, тому що впливають на самопочуття, увагу та стомлюваність людини, тому доцільно ознайомитися з ними детальніше.

17. ВИРОБНИЧИЙ ШУМ

Шум - безладне поєднання небажаних для людини звуків, що заважають трудовій діяльності та відпочинку.

Шумовий вплив викликає значні фізіологічні та психічні зміни в організмі, до яких належать:

зниження слухової чутливості (погіршення сприйняття звуків, мовних повідомлень); негативний вплив на центральну нервову систему (погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги тощо); порушення функції нервово-м'язового апарату (уповільнення рухової реакції, зниження м'язової працездатності, витривалості, підвищення стомлюваності тощо); зниження світлової чутливості; дратівлива дія шуму (порушення сну, головний біль, емоційна нестійкість); порушення функцій вестибулярного апарату (запаморочення, нудота);
- серцево-судинні зміни (зміна артеріального тиску, гіпертонічна хвороба); зниження працездатності (розумової).

Таким чином, шум може стати причиною низки захворювань людини і, насамперед, шумової хвороби. Тому персонал, зайнятий на роботах з високим рівнемшуму, повинен застосовувати з метою збереження свого здоров'я засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) від шуму.

Існує три класи ЗІЗ від шуму:

вушні вкладиші; протишумні навушники; протишумні шоломи.

18. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

Електромагнітна енергія застосовується для радіонавігації, зв'язку, радіолокації, технологічних цілей.

Небезпека впливу ЕМП посилюється тим, що вони невидимі та їхня дія не виявляється органами почуттів.

Біологічний ефект опромінення ЕМП залежить від інтенсивності випромінювання, тривалості опромінення, довжини хвилі, характеру випромінювання (безперервне, імпульсне).

Механізм біологічної дії полів радіочастот пов'язується з їх тепловим та нетепловим (специфічним) ефектом.

Теплова дія ЕМП характеризується підвищенням температури тіла.

Біологічна активність ЕМП НВЧ залежить від довжини хвилі. Найбільшу дію мають дециметрові хвилі, найменше - міліметрові.

Хвилі міліметрового діапазону поглинаються поверхневими шарами шкіри, сантиметрового – шкірою та підшкірною клітковиною, дециметрові – внутрішніми органами.

ЕМП можуть викликати гострі та хронічні ураження. Поразки позначаються у порушеннях нервової системи, серцево-судинної системи, системи кровотворення, інших органів

Гострі поразки зустрічаються рідко і можуть виникнути в аварійних ситуаціяхта при грубому порушенні вимог безпеки.

Хронічне захворювання розвивається внаслідок тривалого впливу ЕМП і характеризується змінами нервової системи. Суб'єктивні відчуття при цьому - швидка стомлюваність, головний біль, зміна частоти пульсу. Спостерігаються трофічні явища - випадання волосся, ламкість нігтів та ін.

Мають місце зміни з боку кісткового мозку.

Опромінення може викликати катаракту (помутніння кришталика ока). Це пояснюється поганою теплорегуляцією ока та незахищеністю його від впливів, тому кришталик перегрівається.

Для захисту персоналу потрібно використовувати наступні способита засоби:

екранування робочого місця; віддалення робочого місця від джерела ЕМП; застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова тощо); застосування засобів індивідуального захисту, наприклад, захисні окуляри типу 09 з металізованим склом.

19. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

Гігієнічні вимоги до виробничого висвітлення засновані на психофізіологічних особливостях сприйняття та впливу світла. До них відносяться такі:

близький до сонячного, оптимальний спектральний склад світла; рівень освітленості має бути достатнім та відповідати гігієнічним нормам; рівномірність і стійкість рівня освітленості в приміщенні, щоб уникнути частої переадаптації та розвитку зорової втоми; боротьба з блискучістю як самих, так і інших предметів у межах робочої зони.

Існують такі види виробничого освітлення:

природне; штучне; суміщене.

20. МІКРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається поєднаннями температури, що діють на організм людини, вологостіта швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.

Вплив мікрокліматичних умов на працюючих (теплове або холодове) може призвести до значних змін життєдіяльності організму і внаслідок цього до зниження продуктивності праці, підвищення загальної захворюваності на працюючих.

Постійність функцій організму за різних мікрокліматичних умов та різної тяжкості виконуваної роботи забезпечується за допомогою терморегуляції.

Терморегуляція організму – фізіологічний процес підтримки температури тіла на певному рівні. Показником теплового стану організму є температура тіла.

Пошкодження тканин внаслідок впливу низької температури називається відмороженням.

При дії низьких температур відбувається пригнічення життєвих процесів у тканинах, а чи не загибель їх. Чим нижче температура тканин, тим більше пригнічуються обмінні процеси, що визначають їхню життєдіяльність (при температурі -19 0С майже повністю припиняються обмінні процеси, а при -100С припиняється кровообіг).

Пригнічення обмінних процесів знижує життєві потреби тканин, але не веде до їх ушкодження.

Загибель переохолоджених тканин настає при нерівномірному зігріванні.

Причини відмороження бувають різні, і за відповідних умов (тривалий вплив холоду, вітер, підвищена вологість, тісне чи мокре взуття, нерухоме становище, поганий загальний стан постраждалого - хвороба, виснаження, алкогольне сп'яніння, крововтрати тощо. відмороження може бути навіть за нормальної температури 3 – 7 0С. Більше схильні до відмороження пальці, кисті, стопи, вуха, ніс.

При наданні допомоги головне - не допустити швидкого зігрівання переохолоджених ділянок тіла, тому що на них згубно діють тепле повітря, тепла вода, дотик теплих предметів і навіть рук. До входу потерпілого в опалювальне приміщення переохолоджені ділянки його тіла (частіше за руки або ноги) потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них пов'язки з теплоізоляцією (ватно-марлеві, вовняні та ін.). Пов'язка повинна закривати тільки область з вираженим збліднення шкіри, не захоплюючи шкірні покриви, що не змінилися. В іншому випадку тепло від ділянок тіла з непорушеним кровообігом поширюватиметься під пов'язкою на переохолоджені ділянки і викликатиме їх зігрівання з поверхні, що призведе до загибелі поверхневих тканин.

Після накладання теплоізолюючої пов'язки необхідно забезпечити нерухомість переохолоджених пальців рук і ніг, тому що їх судини дуже крихкі і тому можливі крововилив після відновлення кровотоку. Для цього можна використовувати шини, а також будь-який підручний матеріал: шматки щільного картону, фанери та дощечки. Для стопи слід застосовувати дві дощечки: одна – на довжину гомілки з переходом на стегно, інша – по довжині стопи. Їх потрібно міцно кріпити під кутом 90 градусів.

На переохолоджених ділянках тіла пов'язку слід залишати доти, доки з'явиться почуття жару і відновиться їх чутливість.

Для заповнення тепла в організмі та покращення кровообігу потерпілому слід давати пити гарячий солодкий чай.

21. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

Шкідлива речовина - це речовина, яка при контакті з організмом людини у разі порушення вимог безпеки може спричинити виробничі травми, професійні захворювання чи відхилення у стані здоров'я.

Шкідливі речовини можуть надходити в організм трьома шляхами:

через органи дихання - у вигляді пари та газів; через органи травлення – найчастіше із поверхні забруднених рук; через шкірний покрив.

Перший шлях є основним та найнебезпечнішим. Через легкі шкідливі речовини потрапляють у кров, швидко розчиняються та вступають у хімічні реакції. Другий шлях спостерігається порівняно рідко, при їді або курінні з поверхні еагрязнених рук. Надходження шкідливих речовин через шкіру залежить від розчинності їх у жирах.

Вплив шкідливих речовин на організм залежить від наступних факторів:

концентрація шкідливої ​​речовини, яка визначає кількість речовини, що надійшла в організм; тривалість дії, яка відіграє першорядне значення; фізико-хімічні властивості речовин

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при щоденній роботі, але не більше 40 годин на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені терміни життя сьогодення та наступних поколінь.

ГДК встановлені для робочої зони та вимірюються в мг/м3.

22. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Причини пожеж та загорянь на наземних об'єктах (у виробничих, адміністративних та житлових приміщеннях, на складах, зовнішніх установках тощо) можна звести до наступних груп:

неправильний пристрій, несправність або порушення режиму роботи систем опалення, вентиляціїта кондиціювання повітря; неправильний пристрій, несправність або перевантаження електричних установокта мереж (неправильний вибір перерізів проводів або підбір електрообладнання, несправність засобів захисту мереж від перевантажень та ін.); несправність виробничого обладнання та порушення технологічних процесів; іскроутворення за рахунок розрядів статичної електрики, наприклад, при заправці автомобілів паливом; самозаймання та самозаймання речовин та матеріалів при неправильному їх зберіганні чи застосуванні; відсутність або несправність блискавковідводів на будинках та спорудах; необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без нагляду електронагрівальних приладів тощо); інші причини (порушення правил експлуатації та технічне обслуговуваннямашин і устаткування, невчасне прибирання горючих матеріалів і речовин, що накопичилися, і т. д.).

До небезпечних факторів пожежі належать:

відкритий вогонь чи іскри; підвищена температура повітря, предметів тощо; токсичні продукти; дим (високодисперсна аерозольіз твердими частинками); знижена концентрація кисню; обвалення чи пошкодження будівель, споруд;вибух.

До основних завдань пожежної профілактики належать:

забезпечення безпеки людей. Це досягається системою заходів, спрямованих на попередження на людей небезпечних факторів пожежі; проведення заходів, спрямованих на запобігання пожежі. Це досягається системою запобігання пожежі - комплексом організаційних та технічних заходів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі; проведення заходів, що обмежують поширення пожежі. Це досягається влаштуванням протипожежних перешкод, застосуванням вогнезахисних пристроїв, застосуванням засобів, що запобігають розливу рідин тощо; проведення заходів, які забезпечують ліквідацію пожежі. Це досягається застосуванням засобів пожежної сигналізації, засобів пожежогасіння, організацією пожежної охорониі т.п.

23. ВИСНОВОК

На цьому вступний інструктаж з охорони праці завершено. Якщо ви уважно ознайомилися з його змістом, то маєте основні уявлення про охорону праці в нашій організації.

Аналіз статистичних даних про травматизм свідчить про те, що у 85-90% випадків безпосереднім винуватцемнещасних випадків на виробництві є тією чи іншою мірою сама людина, її дисциплінованість та зібраність. Ми сподіваємося, що Ви працюватимете довгі роки без травм та аварій.

Бажаю вам міцного здоров'ята успіхів у праці!

Дотримання вимог щодо порядку процесу навчання з питань охорони праці та перевірки знань співробітників (в т. ч. і керівників) є обов'язковим для всіх організацій, незалежно від організаційно-правової форми. Важливим етапом цієї діяльності є різні видиінструктажів з техніки безпеки. Вони відрізняються за характером, цілями, термінами проведення та посадовою особою, уповноваженою їх здійснювати. Питаннями забезпечення безпечного трудового процесу займається спеціаліст чи інженер із відповідною кваліфікацією. Зупинимося кожному з видів докладніше.

Вступний інструктаж

Обов'язок щодо його проведенню лежить на спеціаліста з охорони праці або особі, на яку покладено дані функції відповідно до наказу. У великих організаціях, крім нього, можуть бути залучені співробітники, які відповідають за пожежну, медичну безпекуі т. д. Проводиться інструктаж з усіма особами, що знову надійшли на роботу, незалежно від освіти, віку, стажу. У тому числі зі студентами та учнями (наприклад, які проходять практику або виробниче навчання), тимчасовими та відрядженими співробітниками. Програма, через яку проводиться вступний інструктаж, розробляється з урахуванням законодавства РФ і з урахуванням специфічних моментів діяльності організації, затверджується уповноваженими особами чи роботодавцем у порядку.

Основні питання, що відображаються в інструктажі

Насамперед, це такі важливі моменти:

1. Відомості про підприємство загального характеру та особливості виробництва.
2. Основні норми законодавства РФ у сфері охорони праці та локальні нормативно-правові акти.
3. Правила внутрішнього розпорядку праці в організації та відповідальність за їх порушення, а також компенсації та пільги, що надаються співробітнику.
4. Основні шкідливі чинники з виробництва.
5. Вступний робочий інструктаж повинен відображати інформацію про засоби індивідуального та колективного захисту, порядок їх видачі.
6. Питання надання першої допомоги особам, які постраждали при виникненні нещасних випадків, пожеж, травм тощо.

Проведення вступного інструктажу зі співробітниками здійснюється у кабінеті з охорони праці із застосуванням наочних посібників та технічних засобів навчання. Тривалість має відповідати затвердженій програмі.

Первинний інструктаж на робочому місці

Види інструктажів з техніки безпеки в будь-якій організації включають, зокрема, і первинний, що проводиться безпосередньо на робочому місці. Законодавчо встановлені особи, зобов'язані його проходити: знову прийняті співробітники (у т. ч. сумісники, надомники, що працюють за терміновим трудовим договором, сезонники), переведені з одного структурного підрозділу до іншого, відряджені від сторонніх організацій, студенти на виробничій практиці та практичних заняттях, інші особи, які беруть участь у виробничій діяльності підприємства. Наказом керівника окремі категорії працівників може бути звільнено від процедури первинного даного виду інструктажу. Наприклад, бухгалтера, діловоди, секретар і т. д. Тобто ті особи, чия робота не пов'язана з обслуговуванням, експлуатацією, ремонтом та налагодженням обладнання, зберіганням, переробкою, використанням матеріалів та різної сировини, електрифікованих інструментів. Проводиться він безпосередньо на робочому місці на початок здійснення професійної діяльностііндивідуально чи з групою осіб.

Крім цього, види інструктажів з техніки безпеки включають повторний, який здійснюється щонайменше один раз на півроку. Програма діє та сама, як і для первинного, список співробітників аналогічний.

Позаплановий інструктаж

Він проводиться за наявності конкретних обставин, а саме:

• набуття чинності змінами законодавства, що стосуються охорони праці;
• зміни у технологічних процесах, модернізація устаткування, інструментів, пристроїв та інші факти, які вплинули на безпеку праці;
• порушення вимог безпечної праціспівробітниками, що спричинило створення реальної загрози настання тяжких наслідків (аварія, нещасний випадок тощо);
• вимога посадових осіб та наглядових органів;
• більш ніж тридцятиденна перерва у роботі для посад з небезпечними та шкідливими факторамита 2-х місячний для інших співробітників;
• за рішенням роботодавця чи особи їм уповноваженого.

Проведення позапланового інструктажуперебуває у компетенції керівників структурних підрозділів, робіт на конкретному місці. Проводиться він лише стосовно тих працівників, яких стосуються зазначені вище обставини. Обов'язково робиться позначка журнал реєстрації інструктажів.

Цільовий інструктаж

Порядок його проведення аналогічний до попереднього, а причини інші. Цільовий інструктаж проводять за таких обставин: разові роботи, проведення масових заходів на підприємстві, роботи з оформленням наряду-допуску або ліквідації наслідків НС, аварій. Його обсяг та зміст визначається залежно від конкретних обставин.

Вимоги до журналів

Хоч би які види інструктажів з техніки безпеки проводив фахівець та інші навчені співробітники підприємства, всі вони повинні відображатися у спеціальних журналах встановленого зразка. Форму, кількість граф та їх зміст рекомендує ГОСТ 12.0.004-90. Так, зокрема, для вступного інструктажу необхідно вказати дату, П.І.Б. з роком народження інструктованого, його професію чи посаду, назву структурного чи виробничого підрозділу, а також спеціаліста, який проводить навчання. На завершення кожен має поставити свій підпис.