Зимові свята: від витоків до сьогодення. Конспект відкритого заняття «Зимові забави та свята Повідомлення про зимове свято

Багато хто чекає зимової пори лише заради парочки найзнаменніших свят, зовсім не підозрюючи, скільки приводів для радості проходить повз них. Озброїться нашим календарем, і ви завжди знатимете, які свята взимку 2017 року можна перетворити на добру традицію, зарядивши найхолодніший сезон теплою енергетикою святкового столу, радості близьких.

Свята грудня

Перший місяць зими закінчується дуже феєрично, цим він і відомий. Але підготовку до головної події зими краще розпочинати поступово вже з початку грудня. Благо, можливостей для цього багато:

- Ніколи не писали листів Дідові Морозу? Настав час, для цього є спеціальний день – 4 грудня;
- 7 грудня у всьому світі святкується День цивільної авіації;
— 10 грудня вам надається вибір: або святкуйте Всесвітній день футболу, якщо ви любите цей вид спорту. Або влаштовуйте гуляння на честь Дня прав людини;
— не знаєте, які свята взимку можна відзначити у русі? Готуйте відверте вбрання та запальну музику для найпалкішого свята – Дня танго 11 грудня, а перед цим навчайтеся, щоб вразити всіх;
- 12 грудня День Конституції РФ;
— чай для зимової пори — це як бензин для автомобіля: без нього далі б ліжка ніхто не доїхав. Його Всесвітній день відзначається 15 грудня;
— православні святазима підносить у вигляді Дня Святителя Миколая Чудотворця 19 грудня;
- 22 грудня професійне свято у енергетиків;
— 25 грудня стукає у двері всіх католиків та деяких православних;
— народні святавзимку не можуть обійтися без 31 грудня, коли починаються хвилюючі, клопіткі, але такі улюблені приготування, адже це напередодні Нового року!

Список січневих свят

Велика кількість офіційних вихідних, холодильник, що ламається від смаколиків, і безперервний потік гостей - ось чим любимо січень. Ми знаємо, які свята відзначають узимку, і допоможемо вам не заплутатися в нескінченній низці червоних днів календаря.

- 1 січня - перше свято зими у новому році. Його світлий час доби мало хто пам'ятає, але нічну частину урочистості пропускають лише немовлята;
— церковні свята взимку включають таку вагому подію як Різдво Христове, яке святкують усі православні християни 7 січня;
— 11 січня відзначається найввічливіше зі свят – День «Спасибі». Чим більше слів подяки ви віддасте, тим більше позитиву отримаєте натомість;
- хорошого багато не буває - 14 січня - Старий Новий рік;
- 15 січня святкує свій день народження Вікіпедія. Дякуємо їй за наші енциклопедичні знання!
— які свята взимку дозволяють перевірити силу духу, віри, то це Хрещення Господнє 19 січня;
- користуйтесь моментом насолодитися теплим спілкуванням з близькими - 21 січня День обіймів і нехай весь світ зачекає;
— День ескімо 24 січня – офіційна нагода поласувати нетиповою для зимової пори насолодою;
— студенти – це ті, хто на собі перевірив силу тяжіння на ранкових лекціях, поставив рекорд зі швидкості написання курсової в останню ніч перед здаванням і має своє свято – Тетянин день, 25 січня;
- 26 січня - День митника міжнародного масштабу;
- Випробуйте силу своєї волі за допомогою Міжнародного дня, проведеного без Інтернету 31 січня А ви можете протриматися?

Які свята у лютому?

Найкоротшому місяцю року теж є чим здивувати:

— 5 лютого відзначають свято всі ерудити, для яких книга – вірний супутник життя, друг і брат;
— 6 лютого є змил відвідати розважальні, питні заклади. Так ви не тільки привітаєте з професійним святом барменів, але й отримаєте можливість взяти участь у конкурсах, поспостерігати за змаганнями трудяг стійки;
- 7 лютого – справжнє спортивне свято зими – День зимових видів спорту;
— чудова нагода відвідати стоматолога та заодно привітати з його міжнародним святом – 9 лютого;
— 14 лютого світ освітлює світло від небесно-білих крилець вісника кохання Купідона. Це день мімішних валентинок, пам'ятних сувенірів та гарячих зізнань -!
— у році є чарівний день – 17 лютого, коли відзначається День спонтанного вияву доброти. Цього дня не можна стримувати благородні пориви: захотіли погодувати кошеня – вперед, взяти участь у благодійному марафоні – будь ласка, головне, щоб ви цього хотіли щиро;
- Складно уявити свята взимку в Росії без Масляної. 2017 року її почнуть відзначати з 20 лютого;
— 23 лютого у низці країн відзначається День захисника вітчизни;
— у кожного з нас є свій лотерейний квиток, просто ми не завжди сприймаємо його всерйоз. Довіртеся долі та візьміть участь у лотереї у День її народження 24 лютого;
- Унікальна можливість пробачити всіх злостивців і самому очистити совість, отримавши прощення дорогих людей - 26 лютого. Саме цього дня у 2017 році відзначатиметься Прощена неділя.

Тепер ви завжди будете в курсі, які свята відзначають узимку. Зима має стати чарівною часом, повною радості та веселощів для тих, хто знає, як її зустрічати і до чого готуватися. Яких свят найбільше чекаєте ви? Діліться з нами у коментарях!

Сценарій тематичної бесіди для учнів початкової школи«Поговоримо про зимові народні свята».

Матвєєва Світлана Миколаївна, вчитель початкових класів МБОУ « Середня школа№ 9»
м. Ульянівська.
Опис роботи:Пропоную Вашій увазі тематичну бесіду з учнями початкових класів про зимові народні свята, яку можна використовувати як на позакласних заходах та заняттях для школярів, так і на класних годинах. Даний матеріал буде корисний вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, вихователям дитячих садків, вихователям дитячих оздоровчих таборівта санаторіїв. Тематична розмова спрямовано учнів молодшого шкільного віку, можливо на дошкільнят підготовчих груп.
Ціль:знайомство із зимовими народними святами.
Завдання:
- уточнити знання дітей про зимові народні свята;
- Розширювати кругозір молодших школярів;
- розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності дітей;
- виховувати повагу до історії свого народу, традицій.

Хід заходу

Вчитель:Доброго дня, хлопці та шановні дорослі! А чи знаєте Ви, що, починаючи від Різдва і до самої Масляниці, на Русі весело відзначали зимові свята. Які свята Ви знаєте?
Діти відповідають.
Вчитель:Найулюбленішими та найвідомішими народними святами Росії, звичайно ж, є снігове та морозне Різдво, Святки, Хрещення та ще багато інших.
Не секрет, що всі без винятку народні свята Росії наповнені традиціями, ритуалами та обрядами.
Сьогодні ми дізнаємося про традицію ряжених, колядки, святкові ворожіння, а також про традицію відзначати свята та ще багато чого іншого.
Ось деякі зимові свята:
12 грудня - (День Коляди)
25 грудня - (Різдво)
31 грудня – 1 січня (Новий Рік)
25 грудня – 6 січня (Святки)

Вчитель:Всі сучасні свята своїм корінням сягають язичництва.
Так наприклад, День Колядиу стародавніх слов'ян, було це 7 тисяч років до нашої ери, припадав на день зимового сонцевороту. Вчитель Коляда за легендою спустився з неба, подарувавши ідею священного календаря, розповів про зміну дня та ночі та пояснив, як рухається час.
Зимове сонцестояння знаменувало як початок нового життя, і оновлення природи. Дорослі та діти стрибали через багаття, водили хороводи, хлопчики змагалися у силі та кмітливості. Світловий день збільшувався, отже весна була зовсім не за горами.
Відомо навіть, що у XVI столітті на Русі з днем ​​зимового сонцестояння було пов'язано спеціальний обряд. Так до царя на уклін приходив дзвонарний староста Московського собору, який відповідав за бій годинника, доповідав, що відтепер сонце повернуло на літо, тепер день додавався, а ніч скорочувалася. За цю радісну звістку цар шанував старосту грошима.
У цей час відзначали ще одне зимове багатоденне свято. Святки (або Колядки).Він починався в останні грудневі дні і закінчувався на початку січня. Святки супроводжувалися магічними обрядами, напередодні Різдва співалися колядки, по селах ходили ряджені, у кожному будинку влаштовувалися святкові застілля, дівчата ворожили на наречених.
Спеціальні пісні з побажаннями багатого врожаю, здоров'я, миру та злагоди в сім'ї називалися – колядками.Неодмінними учасниками різдвяних свят були, звичайно ж, ряжені.Ким тільки не вбиралися.
Вчитель:відгадайте загадки і дізнаєтесь.
Зразкові загадки:
Наряд мій строкатий,
Ковпак мій гострий,
Мої жарти та сміх
Веселять усіх.
(Петрушка).

Лапу він свою смокче,
Спить всю зиму безперервно.
А ось, як прийде весна,
Прокидається від сну
І давай у лісі ревти...
Усі звуть його…
(Ведмідь).

Клин летить курлича на південь,
Не бажаючи зустріти завірюху.
Облітаючи підлогу Землі,
Вдалину мчать - ...
(Журавлі).

Вчитель:Рядилися ведмедями, журавлями, петрушками та іншими. Ряженим, в розумних межах, дозволялося все, але тільки щоб не образити господарів будинку.
Мабуть, одне з найголовніших християнських свят – це Різдво Христове.Вважалося, що якщо на Різдво щаслива людина увійде до будинку першою, то весь рік щастя не покине її стін. Різдво супроводжувалося барвистими народними звичаями, гуляння. Це і Колядки, і ходіння із зіркою, і походи ряжених. Саме тут мирно уживалися між собою і язичництво та християнство.
Зразкові колядки:
Коляда, коляда,
Подавай пирога.
Дай млинець,
Свинячу ніжку,
Всім потроху.
Неси, не тряси -
Давай, не ламай!

Го-го-го, коза,
Го-го, сіра
Ой, люлі, люлі -
Го-го сіра.

Ми не самі йдемо.
Ой, люлі, люлі
Ми козу ведемо.
Ой, люлі, люлі...

Як наша коза
Та з-під Москви.
Ой, люлі, люлі...
Та з-під Москви.
Ой, люлі, люлі
З рудими косами.
Ой, люлі, люлі...
З рудими косами
З козенятками.
Ой, люлі, люлі...
Не ходи, коза
Під Михайлівку.
Ой, люлі, люлі...
Як у Михайлівці
Усі мешканці – стрільці.
Ой, люлі, люлі...
Стрільнули козу
У праве вушко.
Ой, люлі, люлі...
З право вушка
Потекла юшка.
Ой, люлі, люлі...
Голосування
- Ой, впала коза, впала рідна!
– Як? Коза впала?
- То дайте ж їй сала. Щоб коза встала.
Тут наша коза
Встала і пішла.
Ой, люлі, люлі...

Прийшла коляда
Напередодні Різдва!
Прийшла коляда,
Відчиняй ворота.
Дайте корівку,
Масляну голівку!
А дай Бог тому,
Хто в цьому будинку!
Йому жито густе,
Жито жахливе!
Йому з колосу восьмину,
Із зерна йому коврига,
З півзерна пиріг.
Наділив би вас Господь
І життям, і життям,
І багатством;
І створи вам, Господи,
Ще краще!

Злазіть із печі,
Подавайте калачі.
Ти вже дядько доброхот!
Видай гроші на прохід!
Видаси - не видасте,
Чекатимемо,
Біля воріт стояти!
Золота голова
Шовкова борода!
Ти подай пиріжка,
Заради свята Христового
Пиріжка хоч прісного
Хоч кисленького,
Та пшеничного!
Відріж товщі,
Подай більше!
Сто б тобі корів,
Півтораста бугаїв!
По відру б тобі доїла
Усі сметаною!
(За попередньої підготовки діти виконують деякі колядки).
Вчитель: Коляда- Бог урочистостей та миру. Коляда – мабуть, один із найкрасивіших старовинних святкових обрядів, що супроводжувався на Різдво обходом будинків із піснями, привітаннями та побажаннями багатства, доброго здоров'я, гарного врожаю.
Колядки– це костюмовані ходи із зіркою та піснеспівами, які досі влаштовуються у сільській місцевості.
Напередодні діти, та й дорослі, збиралися колядувати під вікнами багатих селян, величали господаря в піснях, твердили ім'я Коляди і просили грошей, солодощів тощо. буд. піснями та музикою. Коляда - божество веселощів, тому його закликали, кликали у новорічні свята юрби молоді.

Овсень, куди їдеш? Мости мостити!
Кому їздити? Коляді государю!
На чому йому їздити?
На сонячній свинці!
Чим поганяти?
Поросятом!

Вчитель:Останній день – Щедрець,знаменитий своїми щедрівками та святковим бенкетом. Вечір у народі називався щедрим, або багатим, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, де, на відміну від різдвяного вечора, обов'язково були і м'ясні страви. Склад ряжених такий самий, як і на Коляді. Колядники підходили до будинку або до натовпу людей і співали: «Щедрий вечір! Добрий вечір!".У піснях-колядівках, як правило, хвалили господарів, причому кожного поіменно, і всіляко бажали благополуччя. Якщо заходили в будинок, то робили символічний посів зерном з побажанням господарям щастя, здоров'я, хорошого врожаю:
Сніжок сіємо, посіваємо,
З Новим роком вітаємо!
Уродись пшеничка,
Горох, чечевичку!
На полі стогами,
На столі – пирогами!
З новим роком,
З усім родом!
Щоб здорові були
Багато років мешкали!

Вчитель:Потім колядники починали «коляду томити»,тобто випрошувати у господарів гостинці, скаржилися на те, що «йшли з далекого», «у кози ноги болять»і т.д. Господарі упиралися, жартували. Тоді ряджені приступали до співу щедр, деякі містили в собі жартівливі загрози. Вважалося великим соромом не обдарувати колядників. Таким жадібним господарям ряжені могли посилати і жартівливі прокляття:
Дай їм, Свароже, по спині!
Побий їх, Перун-батюшко!
Порожній їм мішок, дірявий горщик!

Коляда, коляда!
А буває коляда
Напередодні Різдва
Коляда прийшла
Різдво принесла.

Вчитель:Як ви вважаєте, про що ж ще співалося в колядках?
Діти відповідають.
Вчитель:Хазяїну та господині бажали врожаю, дівчині та хлопцю – вийти заміж та одружитися. «Коляда» – бог свят. Він зображувався у вигляді сонячного диска з обличчям немовляти, оскільки у святкові дні «сонце повертало на літо». Печиво, яким пригощали ряжених, теж мало бути круглим (символ сонячного диска). Народні виконавці співали голосно, напруженим тембром, щоб почути відлуння.
Зразкові колядки:
Коляда, коляда!
А буває коляда
Напередодні Різдва
Коляда прийшла
Різдво принесла.

Коляда, коляда,
Ти подай пирога,
Або хліба скибку,
Або грошей півтину,
Або курочку з хохлом,
Півня з гребінцем!
Відчиняйте, господарі, скриньки,
Виймайте п'ятачки!
По копієчці давайте
Колядникам!

Вчитель:Традиційно діти заводили хороводи, а на ціпку або на жердині несли зірку. Коли двері відчиняли, спочатку обсипали господарів зерном. Якщо ж господарі, яких прийшли діти, виявляли жадібність, то учасники коляди могли виконати і бешкетні колядки.
Зразкові бешкетні колядки:
Не даси пирога -
Ми корову за роги.
Не даси кваску -
Ми свиню за скроню.
Не даси млинця -
Ми господаря в стусан.
Подавайте, не ламайте,
Чи не закушуйте!
Не дасте пирога -
Зведемо корову за роги!

Хто не дасть пирога -
Тому родись голівня,
Хто не дасть м'яска?
Тому кішка у віконце,
Сліпі очі.

Дай тобі, Господи,
Одну корову,
Та й ту б комелу,
Дігтем доїла,
Смолою б цедила.

Вчитель:Все, що господарі подавали дітям: гроші, солодощі та інше, колядуючі складали в мішок і дякували піснею та віршами. Набравши повний мішок гостинців, колядники розходилися по будинках, щоб зустріти перший Велесов день (Новий рік) у сімейному колі.
Зразкові вірші та пісні:
Доброго вечора добрим людям!
Нехай веселим свято буде!
З Новим роком вітаємо,
Щастя-радості бажаємо!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У новорічний щедрий вечір
Усім вам – щастя та здоров'я!

Вчитель:Існували навіть поради, дотримуватися яких було важливо під час Святок.
Ось зразкові поради:
1. Весь час бути в хорошому настрої, усім людям бажати щастя, а також випромінювати любов та радість.
2. У цей період у будинку має панувати цілковитий достаток: багато і смачно накриті столи, які забезпечать наступного року достаток, багатий урожай, гарний прибуток.
3. Більше часу проводити з друзями, родичами, тоді весь рік ви будете разом.
4. У гості запрошувати якомога більше людейі привітно приймати їх, тоді світ буде відкритий і до вас.
5. Дарувати та приймати подарунки.
6. Не скупитися і нічого не шкодувати, тоді і Всесвіт нічого для вас не пошкодує.
7. Робити добрі справи, допомагати іншим людям, виявляти благодійність, доглядати природу – це повернеться до вас.
8. Не відмовляти у цей час у допомозі, особливо дітям.

Ви думаєте зимові свята це лише Новий рік, Різдво та іноді Масляна? Так, з недавніх пір до нас додався День Святого Валентина. І все? Не тут то було! Цей холодний сезон багатий на радісні події, деякі з яких можуть стати традиційними у вашій родині, або компанії.

Свята грудня

Перший місяць зими закінчується дуже феєрично, цим він і відомий. Але підготовку до головної події зими краще розпочинати поступово вже з початку грудня. Благо, можливостей для цього багато:

Ніколи не писали листів Дідові Морозу? Настав час, для цього є спеціальний день – 4 грудня;
- 7 грудняя у всьому світі святкується День цивільної авіації;
- 10 грудняВам надається вибір: або святкуйте Всесвітній день футболу, якщо ви любите цей вид спорту. Або влаштовуйте гуляння на честь Дня прав людини;
- не знаєте, які свята взимку можна відзначити у русі? Готуйте відверте вбрання та запальну музику для найпалкішого свята – Дня танго 11 грудня, а перед цим вчитеся танцювати вдома самостійно, щоб вразити всіх;
- 12 грудняДень Конституції РФ;
- чай ​​для зимової пори - це як бензин для автомобіля: без нього далі ліжка ніхто не доїхав би. Його Всесвітній день відзначається 15 грудня;
- православні свята зима підносить у вигляді Дня Святителя Миколи Чудотворця 19 грудня;
- 22 грудняпрофесійне торжество в енергетиків;
- 25 груднястукає у двері всіх католиків та деяких православних;
- народні свята взимку не можуть обійтися без 31 грудня, коли починаються хвилюючі, клопіткі, але такі улюблені приготування, адже це напередодні Нового року!

Список січневих свят

Велика кількість офіційних вихідних, холодильник, що ламається від смаколиків, і безперервний потік гостей - ось чим любимо січень. Ми знаємо, які свята відзначають узимку, і допоможемо вам не заплутатися в нескінченній низці червоних днів календаря.

— 1 січня– перше свято зими у новому році. Його світлий час доби мало хто пам'ятає, але нічну частину урочистості пропускають лише немовлята; - церковні свята взимку включають таку вагому подію як , яке святкують всі православні християни 7 січня;

- 11 січнявідзначається найввічливіше зі свят – День «Спасибі». Чим більше слів подяки ви віддасте, тим більше позитиву отримаєте натомість;
- хорошого багато не буває - 14 січня- Старий Новий рік;
- 15 січняя святкую свій день народження Вікіпедія. Дякуємо їй за наші енциклопедичні знання!
- які свята взимку дозволяють перевірити силу духу, віри, так це Хрещення Господнє 19 січня;
- користуйтеся моментом насолодитися теплим спілкуванням із близькими – 21 січняДень обіймів і нехай весь світ зачекає;
- День ескімо 24 січня – офіційний привід поласувати нетиповою для зимової пори насолодою;
- студенти – це ті, хто на собі перевірив силу тяжіння на ранкових лекціях, поставив рекорд за швидкістю написання курсової в останню ніч перед здаванням і має своє свято – Тетянин день, 25 січня;
- 26 січня– День митника міжнародного масштабу;
- Випробуйте силу своєї волі за допомогою Міжнародного дня, проведеного без Інтернету 31 січня. А ви можете протриматися?

Свята у лютому

Найкоротшому місяцю року теж є чим здивувати:

- 2 лютого. Десь відзначають День бабака, а в Росії - День зустрічі випускників. Цього дня, вітають вчителів, збираються у школі, у кафе.
- 5 лютоговідзначають свято всі ерудити, котрим книга – вірний супутник у житті, друг і брат;
- 5 лютого -Китайська. Якщо ви не всі бажання встигли загадати, ви маєте можливість це зробити
- 6 лютогоє змив відвідати розважальні, питні заклади. Так ви не лише привітаєте із професійним святом барменів, але й отримаєте можливість взяти участь у конкурсах, поспостерігати за змаганнями трудяг стійки;
- 7 лютого– справжнє спортивне свято зими – День зимових видів спорту;
- чудовий привід відвідати стоматолога та заодно привітати з його міжнародним святом – 9 лютого;
- 14 лютогоСвіт освітлює світло від небесно-білих крилець вісника кохання Купідона. Це день мімішних валентинок, пам'ятних сувенірів та гарячих зізнань. День Святого Валентина! Надсилайте коханим.
- 17 лютого,відзначається День спонтанного вияву доброти. Цього дня не можна стримувати благородні пориви: захотіли погодувати кошеня – вперед, взяти участь у благодійному марафоні – будь ласка, головне, щоб ви цього хотіли щиро;
- Складно уявити свята взимку в Росії без Масляниці. У 2019 році Масляна починається в березні
- 23 лютого у низці країн відзначається;
- у кожного з нас є свій лотерейний квиток, просто ми не завжди сприймаємо його всерйоз. Довіртеся долі та візьміть участь у лотереї в День її народження 2 4 лютого.

Зима зараз не завжди радує сніговою погодою, але з наближенням новорічних урочистостей настрій все одно піднімається у передчутті карнавалів, галасливого застілля, феєрверків та подарунків. Під кінець року календар нас дбає цілою низкою цікавих свят, які займають кілька тижнів. Якщо додати до них ще й католицьке Різдво з китайським Новим роком, а наш народ любить веселитися з будь-якого слушного приводу, то можна до самої весни відриватися в клубах та на веселих гулянках. Але тут ми перерахуємо традиційні російські зимові свята, які стали східних слов'ян народними. Знання історії допоможе вам краще підготуватися до майбутнього веселощів і дасть можливість блиснути в компанії ерудицією, якщо випадково зайдуть суперечки на цю цікаву тему.

Традиції зимових свят

Багато царів та імператорів, прагнучи виглядати реформаторами, починали перекроювати календарі, забороняли старі урочистості та вводили на їхнє місце свої власні. Іноді подібні починання після смерті диктаторів забували, але в інших випадках цікаві ідеї приживалися, особливо коли вони падали на благодатний ґрунт. Слов'яни завжди славилися вмінням гуляти від душі, тому нове бажання царя Петра не особливо противилися, і з 1699 року традиція вбирати зелені ялинки напередодні Нового року поступово стала загальнонародною. Європейські нововведення за датою проведення дуже вдало співпали з Великими зимовими святками. 7 січня – 19 січня). Нове головне зимове свято країни багато в чому нагадувало святкові ігрища, коли люди виряджалися в чортів, звірів та інших істот, збирали частування з місцевих жителів, і ходили з піснями та колядками вулицями.

Для християн на першому місці серед новорічних зимових свят, безперечно, стоїть Різдво. Починають його зустрічати ще ( 6 січня), коли слід згадувати померлих за пісним столом у колі найближчих людей. 7 січнявже дозволялося проводити барвисті ходи із зіркою в карнавальних вбраннях. Таким чином, старі обряди вдало зливалися з християнськими традиціями, і народ мав можливість гучно провести зимові свята, дотримуючись звичаїв предків, не порушуючи нових законів.

(13 січня) – наслідок ленінських реформ, коли більшовики жорстко перевели країну з юліанського календаря на грегоріанський календар, пересунувши всі зимові свята цілих 13 днів. Природно, що подібні нововведення народ прийняв своєрідно, почавши відзначати їх, як за старим, так і за нововведеним стилем. У християнському календарі Старий Новий рік припадає на згадку про преподобну Меланію і Василя, що завжди відображалося в народних обрядах. Наприклад, в українських селах Меланкою вбирали хлопця, а Василем – гарну дівчину, і вони у компанії ряжених циган, кози, ведмедя, діда, баби та інших персонажів обминали все село з особливими піснями щедрівками.

Хрещенський Святвечір ( 18 січня) знаменував підготовку до великого свята - Великого водоосвячення. Слід було постити, їсти овочеві млинці, кашу, кутю, медові оладки. На Богоявлення Господнє Хрещення ( 19 січня) люди стікалися до водойм, де біля хрестоподібного полину (Іорданії) проводилися служби. До речі, купання в ній, навіть у холод, вважалося корисною для здоров'я справою, адже при цьому проводиться повне очищення тіла від гріхів.

Думаємо, що наш невеликий огляд на цьому можна закінчити, хоч після Хрещення є ще багато цікавих дат. Можна довго описувати, які бувають зимові свята, згадавши ще, наприклад, веселий Тетянин день. 25 січня) або День святого Валентина ( 14 лютого), але формат статті просто не вміщує такого великого матеріалу. Бажаємо вам весело відзначити новорічні урочистості за новим та старим стилем!

Вступ

Одне з дванадцяти церковних свят, перше з тих, що припадають на студену пору року, це Введення в храм Богородиці, що відзначається 4 грудня. Але так він називався офіційно. Народ у назві свята зберіг лише перше слово - "запровадження", та ще й переосмислив його. Всі народні прислів'я і прикмети пов'язують не з Богородицею, і з початком російської зими. Вважалося, що саме у цей день вона вступає у свої права: "Введення прийшло – зиму привело", "Якщо сніг до Введення випаде, то все одно розтане, а якщо після Введення – ляже зима!" Між іншим, погода у цей день передбачалася погодою і на всі інші зимові свята.

На Введення за старих часів пробувався санний шлях. Якщо він не встановився, вважалося, зими ще немає: яка ж зима по замерзлому чорному бруду прийде? Право "оновити" зимову дорогу на саночках надавалося, за звичаєм, молодятам. Їхній виїзд на прогулянку обставлявся урочисто: сани підбиралися розписними, легкими, різнокольоровими килимами та паперовими квітами прикрашені. Коні обов'язково мали бути доглянутими. Молодий чоловік, підперезаний яскравим поясом, хвацько правил, покрикуючи для виду на вороних або каурих. А молода дружина сиділа в санях мовчки, з гідністю демонструючи зустрічним свою красу і гарне вбрання... Цей обряд так і називався - "казати молоду".

У Москві на Введення традиційно влаштовувався санний ярмарок. У цей день багато десятиліть Луб'янку заповнювало безліч саней. Сани були на будь-який смак: легкі "поодинокі" і більш солідні "парні" та "трійкові". Сани буденні і святкові, прикрашені нерідко дуже вигадливим різьбленням і розписом. Робили такі сани галицькі майстри.

Втім, сани важливо було не тільки зробити, а й вміло, хвацько продати. Досвідчені зазивали знаходили підхід до кожного покупця, не скупилися на похвалу своєму товару, вигукували рекламні "раєшні" вірші, імпровізуючи на ходу:

А ось сани-самокати,
прикрашені, багаті,
прикрашені, роззолочені,
саф'яном оторочені!

Або інший, кажучи сучасною мовою, "слоган":

Пішло, поїхало, ходом, бродом,
У труски, в стрибки, навздогін, наввипередки!
А хто встиг – перший сорт підділу!

Розходився товар "на ура": по зимовій Москві років 100-150 тому на колесах проїхати було важко. А на саночках – якраз. Тільки сніг під полозами поскрипує!

Катерининські гуляння

7 грудня, у день святої Катерини, або, як її називали на Русі, Катерини-санниці, влаштовували перегони на санях. Збиралися всім селом на якомусь пагорбі, а молоді хлопці і мужики намагалися "обставити" один одного на засніженій дорозі, що петляла навколо навколишніх полів. Публіка хворіла несамовито, нерідко переходячи від словесних аргументів на захист свого улюбленця до кулачних. А дівчата оцінювали на цих стрибках можливих наречених: їхній молодецтво, вправність, силу, та й достаток - у "справного" мужика і кінь гарний!

Купи, тятенька, коника,
Золоті ніжки
Буду дівчаток катати
За великою доріжкою!

Вечір "під Катерину" вважався найкращим для ворожіння та ворожіння. Дівчата клали перед сном шматок хліба під подушку і питали: який буде суджений? Якщо хліб до ранку зачерствів, чоловік дістанеться з крутим і жорстким характером, якщо кришиться - життя в заміжжі взагалі обіцяє бути невдалим... Зібравшись разом, дівчата нерідко співали:

Милий сватався, катався,
Троє санок зламав,
Усіх багатих пересватав,
А мене не минув!

Або ось ще така частушка:

Невже це справдиться
Нинішнього року?
Золотий вінець надягнуть
На голову мою?

Новий рік та ялинка

Новий рік у Росії (і взагалі у Європі), як ви, хлопці, вже знаєте, не завжди зустрічали у ніч на 1 січня. Колись відлік нового року розпочинали від 1 березня. Пам'ять про цей час збереглася у назвах деяких місяців. Вересень, наприклад, у перекладі з латинської означає "сьомий", жовтень - "восьмий", листопад - "дев'ятий", а грудень (пам'ятаєте?) - "десятий"... А яке місце вони посідають у шерензі місяців сьогодні?

З прийняттям християнства Русь прийшов юліанський календар. Церква стала вести літочислення "від створення світу" (5508 до нашої ери) і перенесла початок нового року на 1 вересня. Вийшла неабияка плутанина, і митрополит Феогносій у 1342 році березневий Новий рік просто скасував. А ще через два з половиною століття великий перетворювач імператор Петро I, якому до всього була справа, наказав зустріти новий, 1700 рік від Різдва Христового 1 січня. Воля імператора – закон, а тому – хоч із скрипом та бурчанням! - перейшла Росія на новий для себе календар, стала святкувати Новий рік на чотири місяці пізніше за звичну дату.

Все той же Петро I велів прикрашати на Новий рік будинки та вулиці міст ялиновими та сосновими гірляндами, пускати ракети та влаштовувати феєрверки, веселитися "до упаду". (Щоправда, за старих часів у Москві ялинові гілки, прив'язані над дверима будинку, означали, що це - шинок!) А ось новорічна ялинка, яку сьогодні люблять усі хлопчики та дівчата (та й дорослі теж!), з'явилася в Росії набагато пізніше.

Наприкінці першої чверті XIXстоліття разом з іншими звичаями німців, що переїхали в Росію, прийшов до нас і звичай вбирати під Різдво привезену з лісу ялинку. Перші різдвяні ялинки в Росії, вже прикрашені іграшками та солодощами, продавалися у... кондитерських! Але потім усе поступово стало на свої місця: у Москві зашуміли ялинкові базари, де кожен міг вибрати зелене деревце і до смаку, і по кишені.

Російські ялинки для публіки, ймовірно, московський винахід. У 1851 році у Великій залі Шляхетних зборів (нині Колонний зал Будинку союзів), на дитячому святі, організованому на користь жіночих приватних шкіл, була вбрана перша в Росії спільна ялинка. Після приходу до влади більшовиків, у середині 1920-х років, ялинку (як і самі свята - Різдво та Новий рік) оголосили "буржуйським пережитком". Тільки 1935 року влада повернула народу старовинний звичай. З того часу, крім домашніх свят, влаштовують, наприклад, у Кремлі, Будинку союзів, "головні ялинки" - з виставами, піснями та танцями. Ялинки для них завжди вибиралися найвищі та стрункіші. Але в останні рокиКоли суспільство задумалося про збереження Природи, діти все частіше водять новорічні хороводи навколо штучного дерева.

А чим пахне Новий рік? "Ялинкою!" - Згадавши своє дитинство, скаже кожен. Зелене деревце, занесене з морозу і відтане, поступово наповнює будинок хвойним ароматом, завойовує кожен його куточок. Але запах Нового року, хлопці, не лише свіжість зимового лісу, пахощі смолистої хвої. До нього домішується легкий запах пилу від пролежали цілий рік у шафі або темній коморі іграшок - паперових зайців і хлопушок, коробок із золотими кулями та срібними шишками. До пряного запаху смоли додається гіркуватий запах мандаринів, цукерковий аромат, задушливий запах свічкового воску.

Про Новий рік склали безліч пісень, але вже сто років найвідоміша серед них - нехитра пісенька "У лісі народилася ялинка". Історія цієї пісеньки дуже цікава. Жила колись у Москві молода шкільна вчителька Раїса Кудашева (1878–1964), яка писала вірші. "Я не хотіла бути відомою, але не писати я не могла", - згадувала згодом Раїса Адамівна. І ось у 1903 році вона принесла до редакції журналу "Малютка" вірш "Ялинка". Вірш так сподобався головному редактору, що він одразу велів замінити в уже готовому різдвяному номері якусь розповідь на ці вірші:

У лісі народилася ялинка,
У лісі вона росла,
Взимку та влітку струнка,
Зелена була.
Завірюха їй співала пісеньку:
"Спи, ялинка, бай-бай!"
Мороз сніжком укутував:
"Дивись, не замерзай!.."

Втім, чи варто повторювати всім знайомі слова? Адже кожен із нас знає їх із раннього дитинства! Але що ж сталося з віршем тоді, понад сто років тому? А сталося ось що: ці рядки побачив у журналі агроном Л.К. Бекман, який складав на дозвіллі музику. Він сів за рояль – і вийшла пісенька! Оскільки самодіяльний композитор не знав нотної грамоти, записала мелодію його дружина, професор Московської консерваторії Олена Олександрівна Бекман-Щербіна. Про автора слів ні автор, ні його дружина нічого не знали. Не знала, що її вірші стали піснею, і Раїса Кудашева. Лише через багато років вона випадково почула в поїзді, як "Ялинку" співала маленька дівчинка. Ось така історія!

Васильєв вечір

Цей день, коли іменини справляють Василі та Василиси, у наші дні припадає напередодні Старого Нового року, тобто на 13 січня. За старих часів його ще називали "багатий вечір" або Авсен (Овсен, Усен) і святкували, виконуючи колядки. Ряджені з іграми та піснями ходили по будинках з мішком, куди складали випрошене у господарів частування:

Сіємо, сіємо, засіємо,
З днем ​​Христовим вітаємо,
З худобою, з животом,
З малими діточками – малолітніми!
Скільки на шматочку гілочок,
Стільки б у вас було діточок!
З Різдвом Христовим,
Господар із господаркою!..

Якщо заглянути в давню, дохристиянську російську історію, то серед багатьох тодішніх богів можна знайти і Авсена (у ті століття він носив інше ім'я, а "Авсен" запозичений у німців: у перекладі з німецької це "посів"), покровителя перших сходів. Чому ж весняне божество святкує свій день у розпал зими? Нагадаємо, що колись на Русі новий рік розпочинався 1 березня. От і був тоді Авсен у календарі до місця! А після того, як Петро наказав зустрічати Новий рік 1 січня, Авсен знайшов собі інший день - став зимовим святом, але деякі весняні звички зберіг. Ще в минулому столітті ряжені під час колядок у Василів вечір у кожному будинку кидали на підлогу кілька хлібних зерен. Зерна ці баби обов'язково піднімали та зберігали до весняної сівби. Так, може, в самому імені свята – Авсен (Овсен) – і закладено очікування весни?

Різдво

Свято Різдва - одне з найголовніших свят християнського календаря. Тим з вас, хлопці, хто хоче дізнатися про його історію та пов'язані з ним обряди, найкраще звернутися до "Біблії". В останні десятиліття вийшло кілька видань "Біблії для дітей". А ще є чудова книжка Сельми Лагерлеф (письменниці, знайомої вам за казкою про хлопчика Нільса, який мандрував із дикими гусаками), яка називається "Легенди про Христа". Прочитайте їх. Різдво у Росії святкують після Нового року – 7 січня. А в усьому іншому християнському світі – 25 грудня. Справа в тому, що в Росії Новий рік відзначають за загальноприйнятим сьогодні Григоріанським календарем, а церковне святоРіздва - за календарем юліанським, яким користувалися наші прабабусі та прадіди до 1918 року. Юліанський календар "відстає" від свого молодшого побратима: різниця між ними у XX і XXI століттяхскладає рівно 13 днів.

На Русі Різдво все-таки поступається за урочистістю святу Великодня, а ось на Заході Різдво - головне свято року. У Росії, як і у всьому світі, в цей день запалюються вогні на ялинках, а діти та дорослі вручають один одному подарунки. Адже чим більше подарунків та добрих побажань, тим краще!

Хрещення

Пам'ятаєте, у В.А. Жуковського: "Раз у хрещенський вечір дівчата ворожили..." Як же дівчата ворожили, і чому вони це робили в "хрещенський вечір"? Ну, щодо ворожіння ви всі знаєте: багато людей і в наш час вірять, що зірки, відображення в дзеркалах, кинуті навмання гілочки та горішки, розтоплений віск, прикмети різні допомагають дізнатися про майбутнє. Святковий тиждень перед святом Водохреща, яке припадає нині на 19 січня, у всі часи вважався найкращим часомдля ворожіння! І наука, і церква вважають ворожіння забобонами. Але у народі давні звичаї тримаються міцно! З Хрещенням пов'язано безліч народних прикмет, за якими визначали, яким буде рік: "На Богоявлення сніг пластівцями - до врожаю", "Якщо собаки в Хрещення багато гавкають - буде багато звіра і дичини", "Якщо на Водохреща ніч зіркова - чекай на врожай червоних ягід".

Саме свято Хрещення Господнього, чи Богоявлення, - християнський, церковний. Головна подія Водохреща – водосвяття. У ніч перед Водохрещем у одному з водойм на встановленому місці робиться ополонка - Йордан. Священик занурює у неї хрест – освячує, після чого в Йордани купаються, беруть із неї воду. Цей звичай давно існував і в Москві. За старих часів Йордан робили, як правило, у льоду Москви-ріки. У наш час річка практично не замерзає, а тому останніми роками, коли цей древній звичай відродився, багато москвичів приходять до Йордану, вирізаного у льоду одного з озер Срібного Бору. Водосвяття відбувається також у кожному православному храмі, але хрест там опускають у посудину, наповнену водою.

19 січня у Росії традиційно очікувалися хрещенські морози. Вони були другими у січні після різдвяних морозів. Вважалося, що до кінця місяця на нас чекає ще одне зниження температури - афанасьєвські морози (31 січня). "Прийшов Опанас-Ломонос - береги щоки і ніс!" - говорили у народі. Але промислове ХХ століття переплутало всі сторінки народного календаря: через зміни клімату зими стали теплішими, сльотливішими. І морози, передбачені за народними прикметами, наступають далеко не щороку.

Стрітення

Церковне свято Стрітення Господнє відзначається 15 лютого, на сороковий день після Різдва. Цього дня, згідно з розповіддю євангеліста Луки, Богоматір з немовлям Христом на руках прийшла до Єрусалимського храму.

На Русі християнські вірування зазвичай тісно переплітаються з народними, що сягають ще часів язичництва. "На Стрітення зима з літом зустрічаються", - говорили у народі. Цього дня, вважалося, Зима з Літом суперечку ведуть, борються: кому вперед йти, а кому назад повертатися... Зі Стрітенням пов'язують стрітські морози. Але бувають і стрітенські відлиги - рік у рік годі! "Яка погода на Стрітення, така і весна буде", "Якщо сніг мете через дорогу, то буде пізня весна, а коли не мете – рання". Ось і помічайте, хлопці: співпадуть цього року народні прикмети з реальним життямчи ні?

Масляна

Це свято вважається найвеселішим святом на Русі. Його навіть називають то "розгульна Масляна", то "широка Масляна". Навіть приказку про Масляну придумали: "Не життя, а Масляна".

Масляна, або Сирний тиждень (як він називається в церковних календарях), змішала у своїх звичаях все: і давньоримські маскаради (сатурналії - на честь бога Сатурна), коли чоловіки вбиралися в жіночий одяг, А жінки - в чоловічу, лаялися страшилищами і тваринами, надягаючи виворочені звірині шкури.

Один з іноземців, описуючи російську Масляну років триста тому, так пояснює її назву: "Масляна тому так названа, що російською протягом цього тижня дозволяється їсти коров'яче масло, бо вони під час посту замість коров'ячого вживають конопляне в страву... У той час , коли кожен із серцевим покаянням мав би готуватися до споглядання страждань Христових, ці заблукалі люди зраджують свою душу дияволові... День і ніч триває обжерливість, пияцтво, розпуста і вбивство (автор, ймовірно, мав на увазі кулачні бої)... Весь час печуть пиріжки, калачі тощо: закликають гостей і впиваються медом, вином і горілкою до байдужості..."

Зляканий широтою російської натури іноземний письменник не згадав інші старовинні звичаї та забави на Масляну: катання з гірки на санках, санях і просто на бересті, "бігунки" на лижах і ковзанах (точніше, це було подобою сучасних ковзанів).

Головне ж у російській Масляниці, звісно, ​​млинці. Вони дбають увесь тиждень. Перший млинець колись клали на слухове віконце, поминаючи душі батьків. Млинці, як стверджують вчені, давніші за хліб: ще біблійний цар Давид роздавав з нагоди свята "млини зловтішні" ("млинці зі сковорідки"). Блін - язичницький символ сонця, тому він круглий. Млинці в Росії люблять і їдять у безлічі (особливо на Масляну): і з ікрою, і з червоною рибою, і з медом, і зі сметаною, і з варенням... Ми нічого з вами не забули? Одним словом, млинці – це дуже смачно!

У Москві за старих часів дуже популярними були катання на санях на Масляну. Вони починалися зазвичай о 12 годині дня в понеділок. Москвичі любили кататися на санях по льоду Москви-ріки та річки Неглинної, яка текла на той час по самому центру міста, біля стін Кремля (на цьому місці сьогодні розбитий Олександрівський сад). Але найлюдніші катання відбувалися у четвер Сирного тижня. На Червоній площі та берегах Москви-ріки та Неглинки влаштовувалися величезні снігові та крижані гірки. Існує легенда, що одну таку снігову гірку кілька років поспіль у XVIII столітті будував на свої гроші для москвичів знаменитий розбійник і водночас детектив Ванька Каїн. Так це чи ні - достеменно не відомо, але високий схил Москви-ріки біля Кремля в народі ще багато років називали Каїновою горою.

Найзнаменитішою маскарадною ходою в Москві став Урочистий маскарад з приводу Ніштадтського світу, укладеного в 1721 імператором Петром I. Це було небачене для тодішньої Москви видовище. Проходило воно на четвертий день Масляниці та починалося від села Всесвятського (нині там метро "Сокіл"). У ході брало участь безліч морських суден (що рухалися посуху) і близько сотні саней. За сигналом ракети карнавальний "потяг" рушив до Тріумфальних воріт. На одному з кораблів, який везли 16 коней, сидів сам Петро у формі флотського капітана з генералами та морськими офіцерам... Минувши Тріумфальні ворота, процесія попрямувала до Кремля, але дісталася йому лише надвечір. Свято тривало чотири дні і закінчилося гарматною стріляниною та феєрверками.

Після Масляної починається великий піст, що триває 40 днів, до самого Великодня.

А ЩО ЗАМІСТЬ Ялинки?

Є країни, де ялинки не зростають. Як там діти зустрічають Новий рік? Які дерева прикрашають? У китайців прийнято, щоб у будинку обов'язково було маленьке дерево мандаринове - Дерево Світла, а на столі стояли зрізані нарциси. У Нікарагуа на Новий рік кімнати прикрашають гілками кавового дерева із червоними плодами. А в Австралії, де Новий рік припадає на розпал літа, для дітей ставлять дерево метросидерос, усипане в цей час червоними квітами. Кожен в'єтнамець обов'язково подарує другу новорічну нічгілочку квітучого персикового дерева, а японець прикріпить біля входу в житло гілочку сосни.

ЯК ЗУСТРІЧАЮТЬ НОВИЙ РІК?

Як зустрічають Новий рік у Росії, ви знаєте. А в інших країнах? У Німеччині в останні хвилини старого року люди різного віку схоплюються на стільці, дивани, столи і з останнім ударом годинника дружно, з радісними криками "встрибують" у рік. В Угорщині в новорічну ніч прийнято дудіти і свистіти: звуки дудок і свистків, за існуючим повір'ям, відганяють злих духів, і рік обійдеться без втручання нечистої сили. У Бразилії прихід Нового року відзначають гарматними пострілами. Іспанці та кубинці в новорічну ніч з кожним ударом годинника з'їдають по виноградинці. Панамці з останнім ударом годинника починають кричати, б'ють у барабани, натискають клаксони автомобілів.