Федеральний закон від 01.07. У закон російської федерації "про статус столиці російської. Про стихію попередять по радіо, пенсії почнуть приходити на карту "світ", а мрот наблизиться до прожиткового мінімуму

⁰

З 1 липня 2017 року Федеральний Закон № 372-ФЗ «Про внесення змін до Містобудівного кодексу Російської Федерації та окремі законодавчі акти Російської Федерації», спрямований на вдосконалення системи саморегулювання у будівництві, повністю набув чинності.

Основні напрями реформи:

1. скасування свідоцтва про допуск до робіт;

2. контроль СРО за виконанням та дотриманням своїми членами:

Вимог законодавства про містобудівну діяльність, технічне регулювання,

Вимог, встановлених у стандартах на виконання робіт, затверджених Національними об'єднаннями СРО;

3. формування двох компенсаційних фондів: Компенсаційний фонд забезпечення договірних зобов'язань (КФ ТДВ) та Компенсаційний фонд відшкодування шкоди (КФ ВР);

4. запровадження додаткової відповідальності за невиконання державних та державних договорів;

5. регіональний принцип формування будівельних СРО;

6. розробка СРО єдиних правил та стандартів діяльності для своїх членів;

7. формування двох Національних реєстрів фахівців: у галузі будівництва (НРС НОСТРОЙ) та в галузі інженерних вишукувань та архітектурно-будівельного проектування (НРС НОПРИЗ);

1. Припинення дії свідоцтва про допуск до робіт. Замість допуску вводиться обов'язкове членство у СРО для певних категорій організацій, відомості про які мають бути включені до Реєстрів членів СРО. Для підтвердження свого членства в СРО організація повинна отримувати виписку з Реєстру.

2. Обов'язкове членство в СРО, яке дає право виконувати будівельні, проектні та вишукувальні роботи, потрібне лише для:

Забудовників, які самостійно виконують будівництво;

Технічні замовники, генеральні проектувальники.

3. Організація, яка висловила намір брати участь у укладанні договорів підряду на конкурсній основі, має внести внесок до Компенсаційного фонду забезпечення договірних зобов'язань СРО. Мінімальний розмір внеску до КФ ТДВ залежить від сукупного розміру зобов'язань організації за договорами.

4. Наявність в організації - члена СРО у штаті щонайменше двох спеціалістів, які відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам, та відомості про які включені до відповідного Національного реєстру фахівців (НРС).

5. Виняток із СРО у разі, якщо організація до 1 грудня 2016 року не подала відповідне повідомлення до СРО про припинення або збереження членства.

6. Стандарти на процеси виконання робіт, затверджені НОСТРОЙ і НОПРИЗ, стають обов'язковими до виконання всіма організаціями - членами СРО.

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЗАКОН

ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН

У ВІДДІЛЬНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ЧАСТИНИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ ВСТАНОВЛЕННЯ

І ВИКОРИСТАННЯ ПРИАЕРОДРОМНОЇ ТЕРИТОРІЇ

І САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ

Державною Думою

Радою Федерації

Внести до Повітряного кодексу Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 1997, N 12, ст. 1383; 2004, N 35, ст. 3607; 2007, N 50, ст. 6245; 2015, N 29, ст. 4380) наступні зміни :

1) статтю 46 визнати такою, що втратила силу;

2) статтю 47 викласти у такій редакції:

Стаття 47. Пріаеродромна територія

1. Приаеродромна територія встановлюється рішенням уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади з метою забезпечення безпеки польотів повітряних суден, перспективного розвитку аеропорту та виключення негативного впливу обладнання аеродрому та польотів повітряних суден на здоров'я людини та навколишнє середовище відповідно до цього Кодексу, земельного закону законодавством про містобудівну діяльність з урахуванням вимог законодавства у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

Рішенням, зазначеним в абзаці першому цього пункту, на приаеродромній території встановлюються обмеження використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності відповідно до цього Кодексу (далі - обмеження використання об'єктів нерухомості та провадження діяльності).

2. Пріаеродромна територія є зоною з особливими умовами використання територій.

3. На приаеродромній території можуть виділятися такі підзони, в яких встановлюються обмеження використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності:

1) перша підзона, в якій забороняється розміщувати об'єкти, не призначені для організації та обслуговування повітряного руху та повітряних перевезень, забезпечення зльоту, посадки, рулювання та стоянки повітряних суден;

2) друга підзона, в якій забороняється розміщувати об'єкти, не призначені для обслуговування пасажирів та обробки багажу, вантажів та пошти, обслуговування повітряних суден, зберігання авіаційного палива та заправки повітряних суден, забезпечення енергопостачання, а також об'єкти, що не належать до інфраструктури аеропорту;

3) третя підзона, в якій забороняється розміщувати об'єкти, висота яких перевищує обмеження, встановлені уповноваженим Урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади при встановленні відповідної аеродромної території;

4) четверта підзона, в якій забороняється розміщувати об'єкти, що створюють перешкоди в роботі наземних об'єктів засобів та систем обслуговування повітряного руху, навігації, посадки та зв'язку, призначених для організації повітряного руху та розташованих поза першою підзоною;

5) п'ята підзона, де забороняється розміщувати небезпечні виробничі об'єкти, функціонування яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден;

6) шоста підзона, в якій забороняється розміщувати об'єкти, що сприяють залученню та масовому скупченню птахів;

7) сьома підзона, в якій через перевищення рівня шумового, електромагнітного впливів, концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі забороняється розміщувати об'єкти, види яких залежно від їх функціонального призначення визначаються уповноваженим Урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади при встановленні відповідності законодавства у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, якщо інше встановлено федеральними законами.

4. Порядок встановлення приаеродромної території та порядок виділення на приаеродромній території підзон, у яких встановлюються обмеження використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності, затверджуються Урядом Російської Федерації.

Встановлення приаеродромної території для споруд, призначених для зльоту, посадки, рулювання та стоянки повітряних суден (далі - спорудження аеродрому) і запланованих до будівництва, реконструкції, здійснюється відповідно до основних характеристик споруд аеродромів, що містяться в схемах територіального планування Російської Федерації, схемах суб'єктів Російської Федерації, генеральних планах міст федерального значення Москви, Санкт-Петербурга та Севастополя та документації з планування території.

5. При архітектурно-будівельному проектуванні з метою будівництва, реконструкції споруд аеродрому проект рішення уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади про встановлення приаеродромної території готується забудовником, який здійснює будівництво споруд аеродрому. Зазначений проект рішення затверджується уповноваженим Урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади за наявності позитивного санітарно-епідеміологічного укладання федерального органу виконавчої влади, що здійснює федеральний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, про відповідність зазначеного проекту рішення вимогам законодавства у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя. Зазначений проект рішення також підлягає погодженню з вищими виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, у межах територій яких повністю або частково розташована приаеродромна територія (у частині відповідності зазначеного проекту рішення, виділення на приаеродромній території підзон, встановлення у таких підзонах обмежень використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності порядку опису місцезнаходження кордонів приаеродромної території та порядку виділення на приаеродромній території підзон, в яких встановлюються обмеження використання об'єктів нерухомості та провадження діяльності), з урахуванням висновків уповноважених органів місцевого самоврядування муніципальних утворень, у межах територій яких повністю або частково розташована приаеродромна територія, розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню громадянам, юридичним особам та публічно-правовим утворенням у зв'язку з обмеженнями вання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності, встановленими на приаеродромній території. Погодження зазначеного проекту рішення чи відмова у його погодженні підлягає подання в уповноважені Урядом Російської Федерації федеральні органи виконавчої влади в тридцятиденний термін з дня надходження до вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації зазначеного проекту рішення. У разі неподання погодження зазначеного проекту рішення або неподання відмови у його погодженні у встановлений термін зазначений проект рішення вважається узгодженим. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають між вищими виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації та уповноваженими Урядом Російської Федерації федеральними органами виконавчої за узгодженням зазначеного проекту рішення, затверджується Урядом Російської Федерації.

6. Щодо аеродрому спільного базування або аеродрому спільного використання рішення про встановлення приаеродромної території затверджується уповноваженим Урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади за погодженням з федеральними органами виконавчої влади, яким дозволено спільне базування на аеродромі або які здійснюють спільне використання аеродрому.

7. У разі виявлення у правилах землекористування та забудови поселення, міського округу, міжселеної території порушень встановлених на приаеродромній території обмежень використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності оператор аеродрому цивільної авіації або організація, що здійснює експлуатацію аеродрому експериментальної авіації або уповноважена федеральним органом виконавчої влади у віданні якого знаходиться аеродром державної авіації, зобов'язані підготувати висновок про порушення встановлених на аеродромній території обмежень використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності та направити його до уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади.

Уповноважений Урядом Російської Федерації федеральний орган виконавчої влади протягом десяти днів з дня надходження висновку про порушення встановлених на аеродромній території обмежень використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності зобов'язаний направити до органу місцевого самоврядування відповідного муніципального утворення розпорядження про усунення порушень встановлених на аеродромній території обмежень використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності, що допущені у правилах землекористування та забудови поселення, міського округу, міжселеної території, у тому числі про знесення самовільної споруди. Такий розпорядження може бути оскаржено органом місцевого самоврядування відповідного муніципального освіти до суду.

Уповноважений Урядом Російської Федерації федеральний орган виконавчої влади зобов'язаний повідомити вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації, на території якого розташована відповідна муніципальна освіта, про порушення встановлених на аеродромній території обмежень використання об'єктів нерухомості та здійснення діяльності, які допущені в правилах землекористування та забудови поселення, міського округу, міжселеної території.

8. Забудовник, який здійснює будівництво споруд аеродрому, відшкодовує збитки, заподіяні громадянам, юридичним особам та публічно-правовим утворенням у зв'язку з встановленими на приаеродромній території обмеженнями використання об'єктів нерухомості та провадження діяльності.".

Внести до статті 12 Федерального закону від 30 березня 1999 року N 52-ФЗ "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення" (Збори законодавства Російської Федерації, 1999, N 14, ст. 1650; 2006, N 52, ст. 5498; 201 30, ст.4563, 4596;2014, N 26, ст.3377) наступні зміни:

1) у найменуванні слова "міських та сільських поселень" виключити;

2) пункт 2 доповнити абзацом такого змісту:

"Порядок встановлення санітарно-захисних зон та використання земельних ділянок, розташованих у межах санітарно-захисних зон, затверджується Урядом Російської Федерації.".

Внести в Містобудівний кодекс Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2005, N 1, ст. 16; 2006, N 1, ст. 21; N 52, ст. 5498; 2008, N 29, ст. 3418; N 30, ст 3604, 3616; 2009, N 48, ст.5711; 2010, N 48, ст.6246; 2011, N 13, ст.1688; N 17, ст.2310; N 27, ст. 4563, 4572, 4591, 4594, N 49, ст.7015, 7042; 2012, N 31, ст.4322; N 47, ст.6390; N 53, ст. 873, 14, 1651, 43, 5452, 52, 6983, 2014, 14, 1557, 19, 2336, 26, 3377; , статті 5615, № 43, статті 5799, № 48, статті 6640; 2015, № 1, статті 9, 11, 86; № 29, статті 4342; , ст.79;N 27, ст.4248, 4294, 4301, 4302, 4303, 4305, 4306;N 52, ст.7494) наступні зміни:

1) пункт 4 статті 1 після слів "зони об'єктів, що охороняються," доповнити словами "приаеродромна територія,";

2) статтю 30 доповнити частинами 7 та 8 такого змісту:

"7. Затверджені правила землекористування та забудови поселення, міського округу, міжселеної території не застосовуються у частині, що суперечить обмеженням використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, встановленим на приаеродромній території, у межах яких повністю або частково розташована приаеродромна територія, встановлена відповідно до Повітряного кодексу Російської Федерації (далі - обмеження використання об'єктів нерухомості, встановлені на приаеродромній території).

8. Термін приведення затверджених правил землекористування та забудови у відповідність до обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на приаеродромній території, не може перевищувати шість місяців.";

3) у статті 31:

а) частину 3 доповнити пропозицією такого змісту: "У разі приведення правил землекористування та забудови у відповідність до обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на приаеродромній території, публічні слухання не проводяться.";

б) доповнити частиною 7.1 такого змісту:

"7.1. У разі приведення правил землекористування та забудови у відповідність до обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на приаеродромній території, опублікування повідомлення про прийняття рішення про підготовку проекту про внесення змін до правил землекористування та забудови не вимагається.";

в) доповнити частинами 8.2 та 8.3 такого змісту:

"8.2. Проект правил землекористування та забудови, підготовлений стосовно території муніципальної освіти, в межах якого повністю або частково розташована приаеродромна територія, не пізніше ніж через десять днів з дати прийняття рішення про проведення публічних слухань за таким проектом відповідно до частини 11 цієї статті підлягає направленню до уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади.

8.3. Уповноважений Урядом Російської Федерації федеральний орган виконавчої влади у разі, якщо проект правил землекористування та забудови суперечить обмеженням використання об'єктів нерухомості, встановленим на приаеродромній території, не пізніше ніж через десять днів з дати надходження проекту правил землекористування та забудови направляє до органу місцевого самоврядування відповідного муніципального. утворення припису про приведення проекту правил землекористування та забудови у відповідність до обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на приаеродромній території, що підлягає обов'язковому виконанню при затвердженні правил землекористування та забудови. Зазначене розпорядження може бути оскаржене органом місцевого самоврядування відповідної муніципальної освіти до суду.";

г) частину 15 доповнити словами ", за винятком випадків, якщо їх проведення відповідно до цього Кодексу не вимагається";

4) у статті 32:

а) у частині 1 другу пропозицію доповнити словами ", за винятком випадків, якщо їх проведення відповідно до цього Кодексу не вимагається";

б) доповнити частиною 3.1 такого змісту:

"3.1. Затверджені правила землекористування та забудови підлягають розміщенню у федеральній державній інформаційній системі територіального планування не пізніше ніж через десять днів з дати затвердження зазначених правил. У разі, якщо встановлена відповідно до Повітряного кодексу Російської Федерації приаеродромна територія повністю або частково розташована в межах муніципального освіти, орган місцевого самоврядування такого муніципального освіти пізніше як після п'яти днів із дати розміщення затверджених правил землекористування і забудови у федеральної державної інформаційної системі територіального планування повідомляє в електронній формі та (або) у вигляді поштового відправлення уповноважений Урядом Російської Федерації федеральний орган виконавця про розміщення зазначених правил у федеральній державній інформаційній системі територіального планування.";

5) у статті 33:

а) частину 2 доповнити пунктом 1.1 такого змісту:

"1.1) надходження від уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади обов'язкового для виконання у строки, встановлені законодавством Російської Федерації, розпорядження про усунення порушень обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на приаеродромній території, які допущені в правилах землекористування та забудови поселення, міського округу, міжселеної території;";

б) доповнити частиною 4.1 такого змісту:

"4.1. Проект про внесення змін до правил землекористування та забудови, що передбачають приведення цих правил у відповідність до обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на приаеродромній території, розгляду комісією не підлягає.";

в) доповнити частиною 6 такого змісту:

"6. Глава місцевої адміністрації після надходження від уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади припису, зазначеного у пункті 1.1 частини 2 цієї статті, зобов'язаний ухвалити рішення про внесення змін до правил землекористування та забудови. Припис, зазначений у пункті 1.1 частини 2 цієї статті , може бути оскаржено головою місцевої адміністрації до суду.";

6) статтю 40 доповнити частиною 8 такого змісту:

"8. Надання дозволу на відхилення від граничних параметрів дозволеного будівництва, реконструкції об'єктів капітального будівництва не допускається, якщо таке відхилення не відповідає обмеженням використання об'єктів нерухомості, встановленим на аеродромній території.";

7) у статті 51:

а) частину 3 доповнити словами ", а також у разі невідповідності проектної документації об'єктів капітального будівництва обмеженням використання об'єктів нерухомості, встановленим на приаеродромній території";

б) доповнити частинами 12.1 та 12.2 такого змісту:

"12.1. Уповноважені на видачу дозволів на будівництво федеральний орган виконавчої влади, орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, орган місцевого самоврядування або уповноважена організація, що здійснює державне управління використанням атомної енергії та державне управління при здійсненні діяльності, пов'язаної з розробкою, виготовленням, утилізацією ядерної зброї та ядерних енергетичних установок військового призначення, або Державна корпорація з космічної діяльності "Роскосмос" у десятиденний термін з дня видачі забудовнику дозволу на будівництво в межах приаеродромної території представляє копію такого дозволу до уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади.

12.2. Уповноважений Урядом Російської Федерації федеральний орган виконавчої влади в тридцятиденний термін здійснює перевірку відповідності виданого дозволу на будівництво обмеженням використання об'єктів нерухомості, встановленим на аеродромній території, і у разі виявлення порушення обмежень використання об'єктів нерухомості, встановлених на аеродромній території, направляє до федерального органу виконавчої влади, орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, орган місцевого самоврядування або уповноважену організацію, що здійснює державне управління використанням атомної енергії та державне управління при здійсненні діяльності, пов'язаної з розробкою, виготовленням, утилізацією ядерної зброї та ядерних енергетичних установок військового призначення, або Державної корпорації з космічної діяльності " Роскосмос" припис про припинення дії дозволу на будівництво.";

в) частину 21.1 доповнити пунктом 1.1 такого змісту:

"1.1) надходження розпорядження уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади про припинення дії дозволу на будівництво на підставі невідповідності дозволу на будівництво обмеженням використання об'єктів нерухомості, встановленим на аеродромній території;".

1. До встановлення приаеродромних територій у порядку, передбаченому Повітряним кодексом Російської Федерації (у редакції цього Федерального закону), уповноважені Урядом Російської Федерації федеральні органи виконавчої влади не пізніше ніж протягом тридцяти днів з дня офіційного опублікування цього Федерального закону зобов'язані розмістити на своїх офіційних сайтах в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет" опис розташування кордонів приаеродромних територій, відомості про які внесені до державного кадастру нерухомості до 1 січня 2016 року, з метою погодження розміщення в межах приаеродромних територій об'єктів, зазначених у частині 3 цієї статті, без внесення змін приаеродромних територій до Єдиного державного реєстру нерухомості. Опублікування зазначених відомостей здійснюється з урахуванням вимог законодавства України про державну таємницю.

2. До дня набрання чинності цим Федеральним законом уповноважені Урядом Російської Федерації федеральні органи виконавчої влади у разі відсутності на 1 січня 2016 року вказаного в частині 1 цієї статті опису розташування кордонів приаеродромних територій у державному кадастрі нерухомості зобов'язані затвердити наявні на день офіційного закону карти (схеми), на яких відображені межі смуг повітряних підходів на аеродромах експериментальної авіації, аеродромах державної авіації, аеродромах цивільної авіації, межі санітарно-захисних зон аеродромів, а також розмістити зазначені карти (схеми) на сайті уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу влади в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет" з метою узгодження розміщення у таких межах об'єктів, зазначених у частині 3 цієї статті, без внесення відомостей про такі межі до Єдиної держави ний реєстр нерухомості. Вказані карти (схеми) підлягають погодженню з вищими виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, у межах територій яких повністю або частково розташована приаеродромна територія (у частині відповідності опису розташування меж смуг повітряних підходів на аеродромах, опису розташування кордонів санітарно-захисних зон використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності в таких межах встановленим вимогам). Погодження зазначених карт (схем) або відмову у їх узгодженні підлягає подання у зазначені федеральні органи виконавчої влади у тридцятиденний термін із дня надходження у вищі виконавчі органи структурі державної влади суб'єктів Російської Федерації проектів зазначених карт (схем). У разі неподання погодження зазначених карт (схем) або неподання відмови у їх узгодженні у встановлений термін зазначені карти (схеми) вважаються узгодженими. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають між вищими виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації та уповноваженими Урядом Російської Федерації федеральними органами виконавчої за узгодженням проектів зазначених карт (схем), затверджується Урядом Російської Федерації.

3. До встановлення приаеродромних територій у порядку, передбаченому Повітряним кодексом Російської Федерації (у редакції цього Федерального закону), архітектурно-будівельне проектування, будівництво, реконструкція об'єктів капітального будівництва, розміщення радіотехнічних та інших об'єктів, які можуть загрожувати безпеці польотів повітряних суден, надавати негативне вплив на здоров'я людини та навколишнє середовище, створювати перешкоди в роботі радіотехнічного обладнання, встановленого на аеродромі, об'єктів радіолокації та радіонавігації, призначених для забезпечення польотів повітряних суден, у межах зазначених у частині 1 цієї статті приаеродромних територій або зазначених у частині 2 цієї статті смуг підходів на аеродромах, санітарно-захисних зон аеродромів повинні здійснюватися за умови погодження розміщення цих об'єктів у строк не більш як тридцять днів:

1) з організацією, що здійснює експлуатацію аеродрому експериментальної авіації, – для аеродрому експериментальної авіації;

2) з організацією, уповноваженою федеральним органом виконавчої, у віданні якого перебуває аеродром державної авіації, - для аеродрому державної авіації;

3) з федеральним органом виконавчої, що здійснює функції з надання державних послуг та управління державним майном у сфері повітряного транспорту (громадянської авіації), - для аеродрому цивільної авіації. У разі неподання погодження розміщення цих об'єктів або неподання відмови у відповідності їх розміщення у встановлений термін розміщення об'єкта вважається узгодженим.

4. Зазначене у частині 3 цієї статті погодження здійснюється за наявності позитивного санітарно-епідеміологічного висновку федерального органу виконавчої влади, який здійснює федеральний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, про відповідність розміщення зазначених у частині 3 цієї статті об'єктів вимогам законодавства у сфері забезпечення санітарно-епідеміолог , що видається протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до цього федерального органу виконавчої влади.

5. Після закінчення трьохсот шістдесяти днів з дня офіційного опублікування цього Федерального закону порушення вимог Повітряного кодексу Російської Федерації про встановлення приаеродромних територій та відповідних обмежень використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності та експлуатація такого аеродрому визнаються порушення вимог безпеки польотів повітряних суден.

6. Вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації вправі звернутися до Уряду Російської Федерації з пропозицією про зупинення повітряних перевезень на аеродромі у разі, якщо після закінчення трьохсот шістдесяти днів з дня офіційного опублікування цього Федерального закону уповноваженим Урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади не встановлено відповідна приаеродромна територія.

7. Щодо аеродромів, введених в експлуатацію до дня набрання чинності цим Федеральним законом:

1) до встановлення приаеродромних територій у порядку, передбаченому Повітряним кодексом Російської Федерації (у редакції цього Федерального закону), обмеження використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, встановлені до дня набрання чинності цим Федеральним законом закону, обмеження використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, встановлені в межах зазначених у частині 1 цієї статті приаеродромних територій або зазначених у частині 2 цієї статті смуг повітряних підходів на аеродромах, санітарно-захисних зон аеродромів, зон санітарних розривів аеродромів, що не застосовуються щодо об'єктів капітального будівництва, архітектурно-будівельне проектування, будівництво, реконструкція яких погоджена власником відповідного аеродрому та (або) уповноваженим органом держави ної влади, що здійснює повноваження власника відповідного аеродрому, а також щодо земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості, права на які виникли у громадян або юридичних осіб до дня набрання чинності цим Федеральним законом, за винятком випадків, якщо ці обмеження встановлені з метою забезпечення безпеки польотів повітряних суден. Збитки, заподіяні публічно-правовим утворенням у зв'язку із встановленими обмеженнями використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, відшкодуванню не підлягають;

2) проект рішення уповноваженого Урядом Російської Федерації федерального органу виконавчої влади про встановлення приаеродромної території, що включає в тому числі встановлення обмеження використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, підготовляється оператором аеродрому та затверджується уповноваженим Урядом Російської Федерації Федерації федеральним органом виконавчої влади за наявності позитивного санітарно-епідеміологічного укладання федерального органу виконавчої влади, що здійснює федеральний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, про відповідність цього проекту рішення вимогам законодавства у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення за погодженням з вищими виконавчими органами державної влади суб'єктів господарювання Федерації, в межах територій яких повністю або частково розташована пріаеродро мна територія (у частині відповідності даного проекту рішення, виділення на приаеродромній території підзон, встановлення у таких підзонах обмежень використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності порядку опису розташування кордонів приаеродромної території, порядку виділення на приаеродромній території території підзон, в яких встановлюються ці обмеження), що здійснюється з урахуванням висновків уповноважених органів місцевого самоврядування муніципальних утворень, у межах яких повністю або частково розташована приаеродромна територія, що містять розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню громадянам, юридичним особам та публічно-правовим освітам встановленням обмежень використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності. Узгодження даного проекту рішення чи відмова у його погодженні підлягає подання в уповноважені Урядом Російської Федерації федеральні органи виконавчої влади в тридцятиденний термін з дня надходження до вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації цього проекту рішення. У разі неподання погодження цього проекту рішення або неподання відмови у його погодженні у встановлений термін цей проект рішення вважається узгодженим. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають між вищими виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації та уповноваженими Урядом Російської Федерації федеральними органами виконавчої за узгодженням даного проекту рішення, затверджується Урядом Російської Федерації;

3) встановлення приаеродромної території здійснюється відповідно до основних характеристик споруд, призначених для зльоту, посадки, рулювання та стоянки повітряних суден, що містяться в аеронавігаційному паспорті аеродрому цивільної авіації, інструкції з виробництва польотів у районі аеродрому державної авіації або аеродрому;

4) оператор аеродрому відшкодовує збитки, заподіяні громадянам та юридичним особам при обмеженні їх прав на земельні ділянки та (або) розташовані на них об'єкти нерухомості, які виникли до дня набрання чинності цим Законом, за винятком випадків здійснення самовільної споруди, у зв'язку з встановленням раніше не встановлених обмежень використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, у тому числі при встановленні приаеродромної території у порядку, передбаченому Повітряним кодексом Російської Федерації (у редакції цього Федерального закону), за винятком випадків , передбачених пунктами 5 та 6 цієї частини. Збитки, заподіяні публічно-правовим утворенням у зв'язку із встановленими обмеженнями використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, відшкодуванню не підлягають. У випадку, якщо оператором аеродрому та оператором аеропорту, що включає відповідний аеродром, є різні особи, розподіл між ними розміру цієї шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначається угодою між ними. У разі, якщо така угода не укладена, дані оператор аеродрому та оператор аеропорту зобов'язані відшкодувати цю шкоду солідарно;

5) обмеження використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, встановлені в сьомій підзоні приаеродромної території при встановленні приаеродромних територій у порядку, передбаченому Повітряним кодексом Російської Федерації (у редакції цього Федерального закону), не застосовуються щодо земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості, права на які виникли у громадян або юридичних осіб до дня набрання чинності цим Законом;

6) за рахунок відповідного бюджету бюджетної системи Російської Федерації відшкодовується збиток, заподіяний громадянам та юридичним особам при обмеженні їх прав на земельні ділянки та (або) розташовані на них об'єкти нерухомості, які виникли до дня набрання чинності цим Федеральним законом, за винятком випадків здійснення самовільного будівництва, у зв'язку з встановленням з метою забезпечення безпеки польотів повітряних суден обмежень використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, якщо використання таких земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості було погоджено уповноваженими Урядом Російської Федерації федеральними органами виконавчої влади, уповноваженими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, які здійснювали повноваження власників відповідних аеродромів.

1. Цей Федеральний закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування, за винятком положень, для яких цією статтею встановлено інший термін набуття ними чинності.

2. Статті 1 - 3, частини 5, 6 і пункти 2 і 3 частини 7 статті 4 цього Закону набирають чинності після закінчення дев'яноста днів після дня офіційного опублікування цього Федерального закону.

Президент

Російської Федерації

Москва, Кремль

"Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації щодо вдосконалення порядку встановлення та використання приаеродромної території та санітарно-захисної зони"

Стаття 1

Внести до Повітряного кодексу Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 1997, № 12, ст. 1383; 2004, № 35, ст. 3607; 2007, № 50, ст. 6245; 2015, № 29, ст. 4380) наступні зміни :

1) статтю 46 визнати такою, що втратила силу;

2) статтю 47 викласти у такій редакції:

"Стаття 47. Пріаеродромна територія

2. Пріаеродромна територія є зоною з особливими умовами використання територій.

Стаття 2

Внести у статтю 12 Федерального закону від 30 березня 1999 року № 52-ФЗ "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення" (Збори законодавства Російської Федерації, 1999, № 14, ст. 1650; 2006, № 52, ст. 5498; 201 30, ст.4563, 4596;2014, № 26, ст.3377) наступні зміни:

1) у найменуванні слова "міських та сільських поселень" виключити;

2) пункт 2 доповнити абзацом такого змісту:

Стаття 3

Внести в Містобудівний кодекс Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2005, № 1, ст. 16; 2006, № 1, ст. 21; № 52, ст. 5498; 2008, № 29, ст. 3418; № 30, ст 3604, 3616, 2009, № 48, ст.5711;2010, №48, ст.6246;2011, №13, ст.1688;№17, ст.2310; 4563, 4572, 4591, 4594, № 49, ст.7015, 7042;2012, №31, ст.4322;№47, ст.6390;№53, ст. 873, 14, 1651, 43, 5452, 52, 6983, 2014, 14, 1557, 19, 2336, 26, 3377; , ст.5615, № 43, ст.5799;№ 48, ст.6640;2015, №1, ст.9, 11, 86;№29, ст. , ст.79;№ 27, ст.4248, 4294, 4301, 4302, 4303, 4305, 4306;№ 52, ст.7494) наступні зміни:

1) пункт 4 статті 1 після слів "зони об'єктів, що охороняються," доповнити словами "приаеродромна територія,";

2) статтю 30 доповнити частинами 7 та 8 такого змісту:

3) у статті 31:

б) доповнити частиною 7.1 такого змісту:

в) доповнити частинами 8.2 та 8.3 такого змісту:

4) у статті 32:

б) доповнити частиною 3.1 такого змісту:

5) у статті 33:

а) частину 2 доповнити пунктом 1.1 такого змісту:

б) доповнити частиною 4.1 такого змісту:

в) доповнити частиною 6 такого змісту:

6) статтю 40 доповнити частиною 8 такого змісту:

7) у статті 51:

б) доповнити частинами 12.1 та 12.2 такого змісту:

в) частину 21.1 доповнити пунктом 1.1 такого змісту:

Стаття 4

1. До встановлення приаеродромних територій у порядку, передбаченому (в редакції цього Федерального закону), уповноважені Урядом Російської Федерації федеральні органи виконавчої влади не пізніше ніж протягом тридцяти днів з дня офіційного опублікування цього Федерального закону зобов'язані розмістити на своїх офіційних сайтах в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет" опис розташування кордонів приаеродромних територій, відомості про які внесені до державного кадастру нерухомості до 1 січня 2016 року, з метою узгодження розміщення в межах приаеродромних територій об'єктів, зазначених у частині 3 цієї статті, без внесення відомостей про межі державний реєстр нерухомості. Опублікування зазначених відомостей здійснюється з урахуванням вимог законодавства України про державну таємницю.

7. Щодо аеродромів, введених в експлуатацію до дня набрання чинності цим Федеральним законом:

4) оператор аеродрому відшкодовує збитки, заподіяні громадянам та юридичним особам при обмеженні їх прав на земельні ділянки та (або) розташовані на них об'єкти нерухомості, які виникли до дня набрання чинності цим Законом, за винятком випадків здійснення самовільної споруди, у зв'язку з встановленням раніше не встановлених обмежень використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, у тому числі при встановленні приаеродромної території у порядку, передбаченому (у редакції цього Федерального закону), за винятком випадків, передбачених пунктами 5 та 6 цієї частини. Збитки, заподіяні публічно-правовим утворенням у зв'язку із встановленими обмеженнями використання земельних ділянок та (або) розташованих на них об'єктів нерухомості та здійснення економічної та іншої діяльності, відшкодуванню не підлягають. У випадку, якщо оператором аеродрому та оператором аеропорту, що включає відповідний аеродром, є різні особи, розподіл між ними розміру цієї шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначається угодою між ними. У разі, якщо така угода не укладена, дані оператор аеродрому та оператор аеропорту зобов'язані відшкодувати цю шкоду солідарно;

Стаття 5

2. Статті - , частини 5, 6 і пункти 2 і 3 частини 7 статті цього Закону набирають чинності після закінчення дев'яноста днів після дня офіційного опублікування цього Федерального закону.

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЗАКОН

ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН

У СТАТТІ 1252 І 1486 ЧАСТИНИ ЧЕТВЕРТОЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО КОДЕКСУ

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА СТАТТІ 4 І 99 АРБІТРАЖНОГО

ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Державною Думою

Радою Федерації

Внести до частини четверту Цивільного кодексу Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2006, N 52, ст. 5496; 2011, N 50, ст. 7364; 2014, N 11, ст. 1100; 2015, N 1, ст. 83) наступні зміни:

1) статтю 1252 доповнити пунктом 5.1 такого змісту:

"5.1. У разі, якщо правовласник та порушник виняткового права є юридичними особами та (або) індивідуальними підприємцями та суперечка підвідомча арбітражному суду, до пред'явлення позову про відшкодування збитків або виплату компенсації обов'язкове пред'явлення правовласником претензії.

Позов про відшкодування збитків або виплату компенсації може бути пред'явлений у разі повної або часткової відмови задовольнити претензію або неотримання відповіді на неї у тридцятиденний строк з дня надсилання претензії, якщо інший термін не передбачений договором.

Не вимагається пред'явлення правовласником претензії до пред'явлення ним вимоги, зазначеної у підпунктах 1, 2, 4 та 5 пункту 1 та пункті 5 цієї статті.";

2) пункт 1 статті 1486 викласти у такій редакції:

"1. Правова охорона товарного знака може бути припинена достроково щодо всіх товарів чи частини товарів, для індивідуалізації яких товарний знак зареєстровано, внаслідок невикористання товарного знака безперервно протягом трьох років.

Зацікавлена особа, яка вважає, що правовласник не використовує товарний знак щодо всіх товарів чи частини товарів, для індивідуалізації яких товарний знак зареєстрований, надсилає такому правовласнику пропозицію звернутися до федерального органу виконавчої влади з інтелектуальної власності із заявою про відмову від права на товарний знак або укласти із заінтересованою особою договір про відчуження виняткового права на товарний знак щодо всіх товарів або частини товарів, для індивідуалізації яких товарний знак зареєстрований (далі – пропозиція заінтересованої особи). Пропозиція зацікавленої особи надсилається правовласнику, а також за адресою, зазначеною у Державному реєстрі товарних знаків або у відповідному реєстрі, передбаченому міжнародним договором Російської Федерації.

Пропозиція зацікавленої особи може бути надіслана правовласнику не раніше ніж через три роки з дати державної реєстрації товарного знака.

Якщо протягом двох місяців з дня направлення пропозиції заінтересованої особи правовласник не подасть заяву про відмову від права на товарний знак і не укладе із заінтересованою особою договір про відчуження виняткового права на товарний знак, заінтересована особа у тридцятиденний строк після закінчення зазначених двох місяців має право звернутися до суд із позовною заявою про дострокове припинення правової охорони товарного знака внаслідок його невикористання.

Нова пропозиція заінтересованої особи може бути надіслана правовласнику товарного знака не раніше ніж після закінчення тримісячного терміну з дня направлення попередньої пропозиції заінтересованої особи.

Рішення про дострокове припинення правової охорони товарного знака внаслідок його невикористання приймається судом у разі невикористання правовласником товарного знака щодо відповідних товарів, для індивідуалізації яких товарний знак зареєстровано протягом трьох років, що безпосередньо передують дню направлення правовласнику пропозиції зацікавленої особи.

Правова охорона товарного знака припиняється з дати набрання законної сили рішенням суду.".

Внести в Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2002, N 30, ст. 3012; 2009, N 29, ст. 3642; 2010, N 18, ст. 2145; 2014, N 26, ст. 3392; , N 1, ст.29; N 10, ст.1321; N 26, ст.3889) наступні зміни:

1) частину 5 статті 4 викласти у такій редакції:

"5. Цивільно-правові суперечки про стягнення коштів за вимогами, що виникли з договорів, інших угод, внаслідок безпідставного збагачення, можуть бути передані на вирішення арбітражного суду після вжиття сторонами заходів щодо досудового врегулювання після закінчення тридцяти календарних днів з дня направлення претензії (вимоги) ), якщо інші строки та (або) порядок не встановлені законом або договором.

Інші суперечки, що виникають із цивільних правовідносин, передаються на вирішення арбітражного суду після дотримання досудового порядку врегулювання спору лише в тому випадку, якщо такий порядок встановлений федеральним законом або договором.

Економічні суперечки, що виникають з адміністративних та інших громадських правовідносин, може бути передано дозвіл арбітражного суду після дотримання досудового порядку врегулювання спору у разі, якщо такий порядок встановлено федеральним законом.

Дотримання досудового порядку врегулювання спору не потрібне у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, справах про присудження компенсації за порушення права на судочинство у розумний термін або права на виконання судового акту у розумний термін, справах про неспроможність (банкрутство), справах по корпоративних спорах , справам про захист прав та законних інтересів групи осіб, справам наказного провадження, справам, пов'язаним з виконанням арбітражними судами функцій сприяння та контролю щодо третейських судів, справам про визнання та приведення у виконання рішень іноземних судів та іноземних арбітражних рішень, а також, якщо інше не передбачено законом, при зверненні до арбітражного суду прокурора, державних органів, органів місцевого самоврядування та інших органів на захист громадських інтересів, прав та законних інтересів організацій та громадян у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності (статті 52, 53 цього Кодексу)." ;

2) у статті 99:

а) частину 5 викласти у такій редакції:

"5. Про забезпечення майнових інтересів арбітражний суд виносить ухвалу.

У разі, якщо на вимогу, у зв'язку з якою подано заяву про забезпечення майнових інтересів, в силу закону обов'язковим є дотримання претензійного або іншого досудового порядку врегулювання спору, у визначенні встановлюються строк для направлення претензії (вимоги) іншій стороні, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали, та строк для подання позовної заяви на таку вимогу, що не перевищує п'яти днів з дня закінчення встановленого законом або договором строку для вжиття сторонами заходів щодо досудового врегулювання відповідно до частини 5 статті 4 цього Кодексу. Якщо зазначений порядок не є обов'язковим, у визначенні встановлюється строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали, для подання позовної заяви на вимогу, у зв'язку з якою судом вжито заходів щодо забезпечення майнових інтересів заявника.";

б) частину 7 викласти у такій редакції:

7. Позовна заява подається заявником до арбітражного суду, який виніс ухвалу про забезпечення майнових інтересів, або інший суд. суд.";

в) абзац перший частини 8 викласти у такій редакції:

"8. Якщо заявником не були подані арбітражному суду, який виніс ухвалу про забезпечення майнових інтересів, докази направлення претензії (вимоги) або подання позовної заяви у строк, встановлений у ухвалі арбітражного суду про забезпечення майнових інтересів, забезпечення скасовується тим самим арбітражним судом.".

Президент

Російської Федерації

Москва, Кремль

Стаття 1

Внести до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" (Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації та Верховної Ради Російської Федерації, 1993, № 19, ст. 683; Відомості Верховної Ради України, 1995, № 30, ст.2863;2004, №35, ст.3607;2007, №27, ст.3213;2015, №1, ст.28) наступні зміни:

1) статтю 2 доповнити словами ", а також особливостями регулювання окремих правовідносин, які встановлюються цим Законом з метою реновації житлового фонду у місті Москві";

2) частину третю статті 3 визнати такою, що втратила чинність;

3) у статті 4:

а) найменування доповнити словами ", і навіть у цілях реновації житлового фонду місті Москві";

б) абзац перший після слів "Російської Федерації" доповнити словами ", а також з метою реновації житлового фонду у місті Москві";

в) доповнити абзацами такого змісту:
"визначають зміст програми реновації житлового фонду у місті Москві (далі також - програма реновації). на оновлення середовища життєдіяльності та створення сприятливих умов проживання громадян, громадського простору з метою запобігання зростанню аварійного житлового фонду в місті Москві, забезпечення розвитку житлових територій та їх благоустрою.Програма реновації встановлює черговість знесення багатоквартирних будинків, включених до програми реновації визначається з урахуванням їхнього технічного стану;

встановлюють порядок формування проекту програми реновації, що визначає перелік багатоквартирних будинків, щодо яких здійснюється реновація. До такого переліку можуть бути включені багатоквартирні будинки першого періоду індустріального домобудування, аналогічні їм за характеристиками конструктивних елементів багатоквартирні будинки, в яких власники житлових приміщень та громадяни, які мають право користування житловими приміщеннями державного або муніципального житлового фонду на умовах соціального найму. ), відповідно до статті 7 1 цього Закону проголосували за включення даних багатоквартирних будинків до проекту програми реновації. При цьому до багатоквартирних будинків першого періоду індустріального будинку відносяться багатоквартирні будинки з кількістю поверхів не більше дев'яти, зведені за типовими проектами, розробленими в період з 1957 по 1968 рік, з використанням типових виробів стін та (або) перекриттів;

затверджують програму реновації житлового фонду у місті Москві;

визначають у межах своїх повноважень джерела фінансування програми реновації, реалізація якої здійснюється у тому числі із залученням коштів бюджету міста Москви;

приймають на підставі затвердженої програми реновації рішення про реновацію житлового фонду в місті Москві (далі - рішення про реновацію), що містять перелік багатоквартирних будинків, що підлягають знесенню відповідно до цього Закону, із зазначенням їх адрес, інформацію про етапи реалізації рішень про реновацію (за наявності ), а також відомості про заходи щодо реалізації таких рішень про реновацію та приблизні терміни їх виконання;

встановлюють відповідно до цього Закону форми та порядок виявлення та обліку думки громадян при формуванні та реалізації програми реновації;

встановлюють з метою реалізації програми реновації випадки та порядок розробки та затвердження комплексної схеми інженерного забезпечення (електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) території, що представляє собою графічний та текстовий опис існуючих та планованих для розміщення лінійних об'єктів інженерної інфраструктури та інших технологічно пов'язаних з ними об'єктів капітального будівництва, у тому числі відомості про плановане розташування точок підключення (технологічного приєднання) об'єктів капітального будівництва до мереж інженерно-технічного забезпечення, електричних мереж, про граничну вільну потужність існуючих та планованих для розміщення зазначених мереж, про їх максимальне навантаження, затверджують форму такої схеми та склад зазначених у ній відомостей;

встановлюють з метою реалізації рішення про реновацію порядок визначення точок підключення (технологічного приєднання) об'єктів капітального будівництва до мереж інженерно-технічного забезпечення, електричних мереж, у тому числі їх розташування на межі земельної ділянки та (або) території, щодо яких здійснюється підготовка документації щодо планування території з метою реалізації рішення щодо реновації;

встановлюють порядок та умови поліпшення житлових умов власнику житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, членам його сім'ї, наймачеві житлового приміщення, членам його сім'ї, прийнятим на облік як такі, що потребують житлових приміщень (у тому числі громадянам, прийнятим на облік до 1 березня 2005 року з метою подальшого надання їм житлових приміщень за договорами соціального найму), за умови, що такі порядок та умови не знижують передбачені житловим законодавством та іншими федеральними законами гарантії покращення житлових умов зазначених у цьому абзаці осіб;

4) у статті 7:

а) у найменуванні слова "перспективного планування розвитку" замінити словами "територіального планування";

б) у частині першій слово "розвитку" та слова ", що розробляється адміністрацією міста Москви," виключити, слова "Ради народних депутатів міста Москви" замінити словами "законодавчого (представницького) органу державної влади міста Москви";

в) у частині другій слова "перспективного планування розвитку" замінити словами "територіального планування";

5) доповнити статтями 7 1 - 7 8 такого змісту:

Стаття 7 1. Виявлення та облік думки власників приміщень та наймачів житлових приміщень при формуванні та реалізації програми реновації. Інформування з питань здійснення реновації

Форми та порядок виявлення та обліку думки власників приміщень та наймачів житлових приміщень при формуванні та реалізації програми реновації, у тому числі шляхом проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, встановлюються нормативними правовими актами міста Москви з урахуванням положень цієї статті.

У проект програми реновації можуть бути включені тільки багатоквартирний будинок першого періоду індустріального будинку, аналогічний йому за характеристиками конструктивних елементів багатоквартирний будинок, в яких власники житлових приміщень та наймачі житлових приміщень не менше двох третин житлових приміщень проголосували за включення відповідного багатоквартиру. Порядок голосування при формуванні програми реновації, у тому числі порядок обліку голосів власників та (або) наймачів одного житлового приміщення, а також підрахунку голосів у такому багатоквартирному будинку, встановлюється нормативним правовим актом міста Москви. При цьому результати голосування за житловими приміщеннями (за винятком голосування на загальних зборах власників житлових приміщень) у разі, якщо жоден із власників та (або) наймачів у житловому приміщенні не взяв участь у голосуванні, враховуються пропорційно до результатів голосування за житловими приміщеннями, власники та (або) наймачі яких взяли участь у голосуванні.

На будь-якому етапі формування програми реновації та (або) її реалізації (до дня укладання першого договору соціального найму щодо рівнозначного житлового приміщення, вимоги до якого встановлено частиною другою статті 73 цього Закону (далі - рівнозначне житлове приміщення), або до дня укладення першого договору, що передбачає відповідно до статті 7 3 цього Закону перехід права власності на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, у тому числі внаслідок його викупу за ціною, визначеною відповідно до частини 7 статті 32 Житлового кодексу Російської Федерації (далі - виплата рівноцінного відшкодування у грошовій формі), але не менше ніж протягом дев'яноста днів з дня прийняття рішення про реновацію) у порядку, встановленому Житловим кодексом Російської Федерації, може бути проведено загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку з питання прийняття рішення про виключення цього багатоквартирного будинки з проекту прогр ами реновації, програми реновації. Для прийняття зазначеного рішення необхідно більше третини голосів від загальної кількості голосів всіх власників приміщень у цьому багатоквартирному будинку. У разі прийняття зазначеного рішення багатоквартирний будинок підлягає виключенню з проекту реновації, програми реновації. Перший договір найму житлового приміщення щодо рівнозначного житлового приміщення, перший договір, що передбачає відповідно до статті 7 3 цього Закону перехід права власності на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, у тому числі шляхом виплати рівноцінного відшкодування у грошовій формі, можуть бути укладені не раніше закінчення дев'яноста днів з дня ухвалення рішення про реновацію багатоквартирного будинку, в якому розташовані такі житлові приміщення.

При проведенні голосування відповідно до частини другої цієї статті, а також при проведенні загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку відповідно до частини третьої цієї статті повноваженнями по представленню інтересів міста Москви як власника житлових приміщень у багатоквартирному будинку наділяються наймачі таких житлових приміщень будинку. Повноваження наймача житлового приміщення для участі у загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку підтверджується поданням договору найму житлового приміщення або іншого документа, що підтверджує його проживання в даному житловому приміщенні на умовах найму житлового приміщення.

Інформування з питань здійснення реновації здійснюється шляхом опублікування відповідної інформації в друкованих засобах масової інформації, призначених для оприлюднення (офіційного опублікування) нормативних правових актів міста Москви, шляхом її розміщення на офіційному сайті вищого виконавчого органу державної влади міста Москви, на іншому визначеному зазначеним органом державної влади сайті в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет", а також іншими способами, передбаченими законодавством Російської Федерації та нормативними правовими актами міста Москви.

Рішення про реновацію протягом трьох днів з дня його прийняття опубліковується уповноваженим органом виконавчої влади міста у друкованих засобах масової інформації, призначених для оприлюднення (офіційного опублікування) нормативних правових актів міста Москви, та розміщується на офіційному сайті вищого виконавчого органу державної влади міста Москви, на іншому визначеному зазначеним органом державної влади сайті інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет".

Стаття 7 2 . Особливості регулювання окремих містобудівних та земельних відносин з метою реновації житлового фонду у місті Москві

Територія, призначена для будівництва багатоквартирних будинків з метою реалізації рішень про реновацію, забезпечується об'єктами комунальної, транспортної, соціальної інфраструктури відповідно до документів територіального планування, нормативів містобудівного проектування та інших вимог, визначених законодавством про містобудівну діяльність.

Для реалізації рішень про реновацію документація з планування території може бути затверджена як щодо території, в межах якої відповідно до правил землекористування та забудови міста Москви (далі - правила землекористування та забудови) передбачається провадження діяльності з її комплексного та сталого розвитку, так і щодо території, у межах якої відповідно до правил землекористування та забудови не передбачається здійснення діяльності з її комплексного та сталого розвитку.

Для реалізації рішень про реновацію підготовка документації щодо планування території здійснюється без урахування раніше затвердженої документації щодо планування території. З дати затвердження нової документації щодо планування території раніше затверджена документація щодо планування території визнається такою, що втратила чинність.

Склад та зміст документації з планування території визначається Містобудівним кодексом Російської Федерації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. Для реалізації рішення про реновацію основна частина проекту планування території, основна частина проекту межування території та матеріали щодо їх обґрунтування можуть бути доповнені відомостями, документами, матеріалами, передбаченими нормативним правовим актом міста Москви. У разі підготовки документації щодо планування території з метою реалізації рішення про реновацію щодо території, у межах якої не передбачається провадження діяльності з її комплексного та сталого розвитку, проект планування території може не містити відомості, документи, матеріали, необхідність включення яких передбачена для випадку підготовки проекту планування території, що підлягає комплексному та сталому розвитку відповідно до Містобудівного кодексу Російської Федерації.

У разі, якщо підготовленою для реалізації рішення про реновацію документацією щодо планування території передбачається розміщення об'єктів капітального будівництва, види дозволеного використання яких та (або) параметри яких не відповідають видам дозволеного використання об'єктів капітального будівництва та (або) граничним параметрам дозволеного будівництва, реконструкції об'єктів капітального будівництва, встановленим правилами землекористування та забудови, та (або) якщо види дозволеного використання земельних ділянок, на яких планується розміщення зазначених об'єктів, не відповідають видам дозволеного використання земельних ділянок, встановленим правилами землекористування та забудови, одночасно з підготовкою документації щодо планування території здійснюється підготовка змін , що вносяться до правил землекористування та забудови. У цьому випадку прийняття відповідно до статті 33 Містобудівного кодексу Російської Федерації рішення про підготовку проекту про внесення змін до правил землекористування та забудови не вимагається. При цьому внесені до правил землекористування та забудови зміни та документація щодо планування території затверджуються одночасно.

У разі, якщо з метою реалізації рішень про реновацію земельна ділянка утворюється із земельних ділянок, що знаходяться у власності міста Москви або державна власність на які не розмежована, та (або) із земельних ділянок, зайнятих багатоквартирними будинками, включеними до рішень про реновацію, та його межі не перетинаються з межами земельних ділянок, поставлених на державний кадастровий облік і що знаходяться у федеральній або приватній власності, до утворення такої земельної ділянки відповідно до земельного законодавства на підставі затверджених правил землекористування та забудови, проекту планування території та схеми розташування земельної ділянки або земельних ділянок ділянок на кадастровому плані території допускаються видача містобудівного плану земельної ділянки, що підлягає утворенню з метою реалізації проекту планування території, виконання інженерних вишукувань, підготовка проектної документації для будівництва, реконструкції об'єктів а капітального будівництва, проведення державної експертизи проектної документації та (або) результатів інженерних досліджень, видача дозволу на будівництво об'єкта капітального будівництва, будівництво, реконструкція об'єкта капітального будівництва. У цьому випадку надання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для видачі дозволу на будівництво об'єкта капітального будівництва не потрібне. До заяви про видачу дозволу на будівництво прикладається затверджена схема розташування земельної ділянки або земельних ділянок на кадастровому плані території.

Кошторисна вартість будівництва об'єктів капітального будівництва, будівництво яких здійснюється з метою реалізації рішень про реновацію, визначається відповідно до нормативного правового акта міста Москви.

З дня подання проектної документації об'єкта капітального будівництва, будівництво, реконструкція якого здійснюються з метою реалізації рішення про реновацію, на державну експертизу проектної документації та до видачі дозволу на будівництво зазначеного об'єкта допускається здійснення підготовчих робіт, передбачених нормативним правовим актом міста Москви.

Використання земель або земельних ділянок, що знаходяться у власності міста Москви або державна власність на які не розмежована, без надання земельних ділянок та встановлення сервітуту здійснюється відповідно до Земельного кодексу Російської Федерації з урахуванням особливостей, передбачених цією частиною. З метою реалізації рішень про реновацію поряд з випадками, передбаченими Земельним кодексом Російської Федерації, дозвіл на використання зазначених земель або земельних ділянок без надання земельних ділянок та встановлення сервітуту може бути виданий для розміщення лінійних об'єктів інженерної інфраструктури та інших технологічно пов'язаних з ними об'єктів капітального будівництва. Перелік зазначених об'єктів, розміщення яких здійснюється на підставі передбаченого цією частиною дозволу на використання зазначених земель або земельних ділянок, та порядок видачі такого дозволу визначаються нормативним правовим актом міста Москви. Передбачений цією частиною дозвіл на використання земель або земельних ділянок дозволяє особі, якій видано такий дозвіл, здійснювати відповідно до законодавства про містобудівну діяльність будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та експлуатацію зазначених об'єктів. У цьому випадку для отримання дозволу на будівництво, дозволу на введення зазначених об'єктів в експлуатацію для державного кадастрового обліку, державної реєстрації права власності на зазначені об'єкти надається передбачений цією частиною дозвіл на використання земель або земельних ділянок. При цьому надання правовстановлюючих документів на земельну ділянку не потрібне.

З метою реалізації рішень про реновацію з дня державної реєстрації права власності міста Москви на земельну ділянку, розташовану під багатоквартирним будинком, включеним до рішення про реновацію, його розділ, об'єднання, перерозподіл та виділ з неї нової земельної ділянки допускаються до здійснення зносу багатоквартирного будинку, щодо якого уповноваженим органом виконавчої влади Москви прийнято рішення про виведення з експлуатації.

Стаття 7 3 . Гарантії житлових прав власників житлових приміщень та наймачів житлових приміщень у багатоквартирних будинках, включених до програми реновації

Власникам житлових приміщень у багатоквартирних будинках, включених у програму реновації (далі - власники житлових приміщень), та наймачам житлових приміщень у багатоквартирних будинках, включених у програму реновації, з метою забезпечення їх житлових прав замість зазначених житлових приміщень надаються.

Під рівнозначним житловим приміщенням у цьому Законі розуміється житлове приміщення, що одночасно відповідає таким вимогам:
житлова площа та кількість кімнат у такому житловому приміщенні не менше житлової площі та кількості кімнат у житловому приміщенні, що звільняється, а загальна площа такого житлового приміщення перевищує загальну площу житла, що звільняється;
таке житлове приміщення відповідає стандартам благоустрою, встановленим законодавством міста Москви, а також має покращене оздоблення відповідно до вимог, встановлених нормативним правовим актом міста Москви;
таке житлове приміщення знаходиться в багатоквартирному будинку, розташованому в тому ж районі міста Москви, в якому розташований багатоквартирний будинок, включений до програми реновації (при цьому межі зазначеного району визначаються станом на 1 січня 2017 року), за винятком випадку, якщо багатоквартирний будинок розташований у Зеленоградському, Троїцькому чи Новомосковському адміністративному окрузі міста Москви. І тут рівнозначне житлове приміщення надається у межах адміністративного округу міста Москви, у якому розташований багатоквартирний будинок, включений у програму реновації.

Власник житлового приміщення на підставі письмової заяви замість рівнозначного житлового приміщення, що надається у власність, має право отримати за звільнене житлове приміщення рівноцінне відшкодування у грошовій формі або шляхом надання рівноцінного житлового приміщення.

Виплату рівноцінного відшкодування у грошовій формі немає права вимагати власник житлового приміщення, щодо якого зареєстровані у порядку обмеження прав чи обтяження. Вартість надається рівноцінного житлового приміщення не може бути нижчою від вартості звільненого житлового приміщення, яка визначається за правилами, встановленими частиною 7 статті 32 Житлового кодексу Російської Федерації. Зазначена у цій частині заява може бути направлена до уповноваженого органу виконавчої влади міста Москви протягом тридцяти днів з дня отримання власником житлового приміщення проекту договору, що укладається відповідно до частини четвертої цієї статті, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення за умови надання рівнозначного житлового приміщення .

Надання рівнозначного житлового приміщення, рівноцінного відшкодування у грошовій формі або шляхом надання рівноцінного житлового приміщення здійснюється на підставі договору, що укладається між власником житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, та уповноваженим органом виконавчої влади міста Москви (далі - договір, що передбачає перехід права власності на жиле приміщення).

Договір, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення з умовою надання рівнозначного житлового приміщення, підлягає укладенню власником житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, обов'язково відповідно до цивільного законодавства, за винятком випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті. До такого договору застосовуються правила цивільного законодавства щодо мене з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

У разі, якщо власник житлового приміщення направив передбачену частиною третьою цієї статті заяву у зазначений у цій частині термін, уповноважений орган виконавчої влади міста Москви укладає з цим власником житлового приміщення договір, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення з умовою надання йому рівноцінного відшкодування у грошовій формі чи шляхом надання рівноцінного житлового приміщення на праві власності. У цьому випадку договір, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення за умови надання рівноцінного відшкодування у грошовій формі або шляхом надання рівноцінного житлового приміщення, підлягає укладенню цим власником житлового приміщення обов'язково відповідно до цивільного законодавства.

До договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення за умови надання рівноцінного відшкодування у грошовій формі, застосовуються правила цивільного законодавства про купівлю-продаж з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

До договору, який передбачає перехід права власності на житлове приміщення з умовою надання рівноцінного житлового приміщення, застосовуються правила цивільного законодавства про мене з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Договір, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, має містити:
відомості про сторони договору;
відомості про житлове приміщення в багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації;
відомості про рівнозначне житлове приміщення (із зазначенням кадастрового номера такого житлового приміщення) або у випадках, встановлених частиною третьою цієї статті, відомості про рівноцінне житлове приміщення (із зазначенням кадастрового номера такого житлового приміщення), що передається власнику житлового приміщення, або розмір та порядок виплати рівноцінного відшкодування у грошовій формі;
реквізити рішення про реновацію;
зобов'язання уповноваженого органу виконавчої влади міста Москви у встановлені договором строки передати власнику житлового приміщення рівнозначне житлове приміщення або у випадках, встановлених цим Законом, передати рівноцінне житлове приміщення або виплатити рівноцінне відшкодування у грошовій формі, а також зобов'язання зазначеного власника житлового приміщення прийняти відповідно рівнозначне житлове приміщення , рівноцінне житлове приміщення, рівноцінне відшкодування у грошовій формі;
зобов'язання власника житлового приміщення у встановлені договором строки передати уповноваженому органу виконавчої влади Москви житлове приміщення, що належить йому, а також зобов'язання уповноваженого органу виконавчої влади міста Москви прийняти таке житлове приміщення;
термін виконання зазначених в абзацах шостому та сьомому цієї частини зобов'язань;
перелік осіб, які мають право користування житловим приміщенням у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, та набувають відповідних прав щодо рівнозначного житлового приміщення або у випадках, встановлених цим Законом, щодо рівноцінного житлового приміщення.

Замість кімнати, що звільняється громадянином, у комунальній квартирі в багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, як рівнозначне житлове приміщення або рівноцінне житлове приміщення відповідно до цього Закону надається окрема квартира. При цьому надання кімнати у комунальній квартирі або частині житлового приміщення, що становить частку у праві спільної власності на окрему квартиру, не допускається. У випадку, якщо звільнена кімната в комунальній квартирі в багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності громадян, таким громадянам надаються окремі квартири на праві спільної часткової або спільної сумісної власності у порядку, встановленому частиною двадцять першою цієї статті .

Наймачеві житлового приміщення та членам його сім'ї, що проживають спільно з ним, натомість звільненого ними житлового приміщення надається рівнозначне житлове приміщення за договором соціального найму, а за наявності їх письмової заяви рівнозначне житлове приміщення надається їм на праві власності на підставі договору передачі житлового приміщення у власність.

Громадянам, які потребують житлових приміщень, що надаються за договорами соціального найму (у тому числі громадянам, прийнятим на облік до 1 березня 2005 року з метою подальшого надання їм житлових приміщень за договорами соціального найму), які мають у власності або користуванні на умовах соціального найму житлові приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, житлові умови покращуються шляхом надання житлових приміщень за нормою надання на одну особу, встановлену нормативним правовим актом міста Москви, у позачерговому порядку та на умовах, встановлених нормативним правовим актом міста Москви. У разі відмови зазначених громадян від поліпшення житлових умов, а також за недотримання ними умов, встановлених нормативним правовим актом міста Москви, їм надається відповідно до цього Закону рівнозначне житлове приміщення або рівноцінне відшкодування у грошовій формі або шляхом надання рівноцінного житлового приміщення. Зазначені громадяни зберігають право перебувати на обліку як тих, хто потребує житлових приміщень, що надаються за договорами соціального найму, до отримання ними житлових приміщень у порядку поліпшення житлових умов або до виявлення передбачених житловим законодавством підстав для зняття їх з цього обліку.

У разі, якщо договір, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення та підлягає укладенню в обов'язковому порядку відповідно до цієї статті, не був укладений протягом дев'яноста днів з дня отримання власником житлового приміщення проекту договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, уповноважений орган виконавчої влади міста Москви має право звернутися до суду з вимогою одночасно про примушення зазначеного власника житлового приміщення до укладання договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, про звільнення житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, та про передачу його у власність міста Москви, а також про державну реєстрацію переходу права власності на відповідне житлове приміщення. У позовній заяві в обов'язковому порядку зазначаються адреса, загальна та житлова площа, кількість кімнат, кадастровий номер наданого рівнозначного житлового приміщення, а у разі направлення власником письмової заяви, передбаченої частиною третьою цієї статті, адреса, загальна та житлова площа, кількість кімнат, кадастровий номер наданого рівноцінного житлового приміщення або розмір рівноцінного відшкодування у грошовій формі.

Власники житлових приміщень звільняються від сплати внесків на капітальний ремонт загального майна у багатоквартирному будинку, що включений до програми реновації, з дня її затвердження. При цьому раніше внесені вказаними власниками житлових приміщень внески на капітальний ремонт загального майна у багатоквартирному будинку використовуються для реалізації цієї програми.

У разі, якщо власники житлових приміщень як спосіб формування фонду капітального ремонту загального майна у багатоквартирному будинку вибрали формування його на спеціальному рахунку, після переходу права власності на всі приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, місту Москві власник спеціального рахунку передає права на особливий рахунок місту Москві гаразд, встановленому нормативним правовим актом міста Москви.

Наявність зареєстрованих в установленому порядку обмежень або обтяжень прав на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, не є перешкодою для державної реєстрації переходу прав на зазначене житлове приміщення місту Москві, а також прийняття судом передбачених цією статтею рішень. У цьому випадку одночасно з державною реєстрацією переходу права власності на житлове приміщення, що надається, здійснюється державна реєстрація обмежень або обтяжень прав щодо зазначеного житлового приміщення, що надається.

У разі, якщо щодо нерухомого майна в багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, прийнято судовий акт або акт уповноваженого органу про накладення арешту на нерухоме майно, або про заборону вчиняти певні дії з нерухомим майном, або про обрання як запобіжний захід застави в Відповідно до кримінально-процесуального законодавства Російської Федерації, укладання договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, є підставою для переходу зазначених обмежень або обтяжень прав на житлове приміщення, що надається.

Право власності власника житлового приміщення або у разі, передбаченому частиною одинадцятою цієї статті, наймача житлового приміщення на житлове приміщення у введеному в експлуатацію багатоквартирному будинку, що надається на підставі договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, або на підставі договору передачі житлового приміщення у власність , може бути зареєстровано без попередньої реєстрації права власності міста Москви на таке житлове приміщення за одночасного дотримання наступних умов:
будівництво багатоквартирного будинку здійснено на земельній ділянці, що знаходиться у власності міста Москви, або на земельній ділянці, державна власність на яку не розмежована (у тому числі на земельній ділянці, наданій відповідно до земельного законодавства Московського фонду реновації житлової забудови в оренду або у безоплатне користування) );
таке будівництво з метою виконання заходів, передбачених програмою реновації, здійснено за рахунок коштів міста Москви організацією, підвідомчою уповноваженому органу виконавчої влади міста Москви, або Московським фондом реновації житлової забудови.

У разі смерті власника житлового приміщення договір, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, полягає в нотаріальній формі на користь спадкоємців зазначеної особи довірчим управляючим спадковим майном, призначеним нотаріусом або іншими особами, зазначеними у статті 1026 Цивільного кодексу Російської Федерації. Довірчий керуючий здійснює встановлені цим Законом права власника житлового приміщення, у тому числі права, пов'язані з голосуванням, укладанням договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, та з направленням заяви про надання рівноцінного відшкодування у грошовій формі або шляхом надання рівноцінного житлового приміщення. У разі призначення довірчого керуючого до прийняття спадщини спадкоємцями, а якщо спадщина не прийнята, до видачі свідоцтва про право на спадщину місту Москві як власник житлового приміщення, наданого за договором, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, в Єдиному державному реєстрі нерухомості вказується місто Москва і одночасно до нього вносяться відомості про неможливість передачі житлового приміщення у заставу, оренду, неможливість обтяження його іншими правами, а також про неможливість його відчуження. Орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, виключає зазначені відомості з Єдиного державного реєстру нерухомості при державній реєстрації прав спадкоємців померлого власника житлового приміщення за заявою нотаріуса, що видав свідоцтво про право на спадщину на житлове приміщення, яке належало померлому власнику житлового приміщення, яке на підставі такого свідоцтва.

Особи, які мають право користування житловим приміщенням у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, втрачають таке право після укладання договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення, та набувають на тих самих умовах право користування житловим приміщенням, наданим відповідно до зазначеного договору.

У разі, якщо житлове приміщення перебуває у спільній власності, договір, що передбачає перехід права власності на таке житлове приміщення, укладається з усіма власниками житлового приміщення та передбачає виникнення права спільної власності на житлове приміщення, що надається у частках, відповідних часткам у праві власності на житлове приміщення багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації (у разі, якщо таке житлове приміщення знаходилося у спільній частковій власності), або виникнення права спільної сумісної власності на житлове приміщення, що надається (у разі, якщо таке житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, знаходилося у спільній сумісній власності).

У разі, якщо у житловому приміщенні у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації, проживають неповнолітні, недієздатні чи обмежено дієздатні громадяни, надання власникам такого житлового приміщення рівноцінного відшкодування у грошовій формі не допускається.

Надання рівнозначних житлових приміщень або рівноцінних житлових приміщень власникам житлових приміщень та наймачам житлових приміщень здійснюється без доплати.

Власники житлових приміщень та наймачі житлових приміщень у багатоквартирних будинках, включених до програми реновації, яким надаються у власність рівнозначні житлові приміщення, мають право за письмовою заявою придбати за доплату житлові приміщення більшої площі та (або) житлові приміщення, що мають більшу кількість кімнат, ніж ті, що надаються їм рівнозначні житлові приміщення, у порядку, встановленому нормативним правовим актом міста Москви, в тому числі за рахунок коштів материнського (сімейного) капіталу, житлових субсидій та соціальних виплат, право на отримання яких підтверджується також державними житловими сертифікатами та інших не заборонених законодавством Російської Федерації джерел .

Стаття 7 4 . Забезпечення прав власників нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, включених до рішення про реновацію

Нежитлові приміщення у багатоквартирних будинках, включених у рішення про реновацію, що не належать до спільного майна в таких багатоквартирних будинках, підлягають вилученню для державних потреб міста Москви за умови їхнього попереднього та рівноцінного відшкодування відповідно до законодавства Російської Федерації.

Стаття 7 5 . Забезпечення прав суб'єктів малого та середнього підприємництва при припиненні права оренди нежитлових приміщень, що перебувають у власності міста Москви, у багатоквартирних будинках, включених до рішення про реновацію

У разі припинення у зв'язку з реалізацією програми реновації дії договору оренди нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до рішення про реновацію, що перебуває у власності міста Москви та орендується суб'єктом малого або середнього підприємництва (далі з метою цієї статті - раніше укладений договір оренди нежитлового приміщення) , Вказаний суб'єкт має право на укладення нового договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться у власності міста Москви і є рівнозначним відповідно до пункту 12 частини 1 статті 17 1 Федерального закону від 26 липня 2006 № 135-ФЗ "Про захист конкуренції". Новий договір оренди нежитлового приміщення полягає на тих самих умовах, що й раніше укладений договір оренди нежитлового приміщення, і на строк, що залишився до його закінчення, без проведення торгів та збереженням пільг, передбачених законодавством Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами міста Москви . Якщо термін раніше укладеного договору оренди нежитлового приміщення минув, але зазначений договір вважається відновленим на підставі пункту 2 статті 621 Цивільного кодексу Російської Федерації, новий договір оренди нежитлового приміщення укладається на десять років.

У випадку, якщо суб'єкт малого або середнього підприємництва, що орендує нежитлове приміщення, що перебуває у власності міста Москви, в багатоквартирному будинку, включеному до рішення про реновацію, мав на момент включення цього багатоквартирного будинку в програму реновації переважне право на придбання даного орендованого нежитлового приміщення відповідно до статті 3 Федерального закону від 22 липня 2008 року № 159-ФЗ "Про особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться в державній власності суб'єктів Російської Федерації або в муніципальній власності та орендованого суб'єктами малого та середнього підприємництва, та про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації", зазначене переважне право зберігається щодо рівнозначного нежитлового приміщення, наданого йому за новим договором оренди нежитлового приміщення, передбаченим частиною першою цієї статті, на термін дії програми реновації.

Стаття 7 6 . Порядок виведення з експлуатації багатоквартирного будинку, включеного до рішення про реновацію

Висновок з експлуатації багатоквартирного будинку, включеного до рішення про реновацію, здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу виконавчої влади Москви (далі – рішення про виведення з експлуатації).

Рішення про виведення з експлуатації має містити дату виведення з експлуатації багатоквартирного будинку, включеного до рішення про реновацію та інші визначені нормативним правовим актом міста Москви відомості. При цьому рішення про виведення з експлуатації приймається не раніше дня виселення всіх власників житлових приміщень та наймачів житлових приміщень у багатоквартирному будинку, включеному до рішення про реновацію, відповідно до частини третьої цієї статті.

При реалізації рішення про реновацію власники житлових приміщень та наймачі житлових приміщень не можуть бути виселені з житлових приміщень у багатоквартирному будинку, включеному до рішення про реновацію, до дня передачі ним нового житлового приміщення, що відповідає вимогам цього Закону, або надання їм відповідно до цього Закону рівноцінного відшкодування у грошовій формі.

Обов'язковим додатком до рішення про виведення з експлуатації є схема меж території, яка потрібна на проведення заходів щодо зносу багатоквартирного будинку, виведеного з експлуатації, підготовлена в тому числі з метою забезпечення виконання вимог безпеки при виконанні зазначених заходів. Порядок підготовки такої схеми та її форма затверджуються нормативним правовим актом міста Москви.

З дня виведення з експлуатації багатоквартирного будинку, включеного до рішення про реновацію, здійснюється його відключення від мереж інженерно-технічного забезпечення, електричних мереж. Експлуатація житлових та нежитлових приміщень у такому багатоквартирному будинку не допускається.

Існування багатоквартирного будинку, включеного до рішення про реновацію, припиняється у разі його знесення. Ухвалення рішення про знесення такого багатоквартирного будинку не потрібне.

Стаття 7 7 . Московський фонд реновації житлової забудови, цілі його діяльності, завдання та функції

Московський фонд реновації житлової забудови (далі – фонд) є унітарною некомерційною організацією, створеною відповідно до нормативного правового акта міста Москви в організаційно-правовій формі фонду. Фонд має печатку із зображенням герба міста Москви та повним найменуванням.

Статус, цілі діяльності, функції фонду, порядок формування органів управління фонду визначаються Цивільним кодексом Російської Федерації, Федеральним законом від 12 січня 1996 року № 7-ФЗ "Про некомерційні організації" (далі - Федеральний закон "Про некомерційні організації"), іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, що регулюють діяльність некомерційних організацій, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Для здійснення операцій із коштами, отриманими фондом із бюджету міста Москви, з іншими коштами фонд відкриває рахунок у фінансовому органі міста Москви. Для інших цілей фонд має право відкривати банківські рахунки в кредитних організаціях, що знаходяться на території Російської Федерації, у порядку, встановленому законодавством України.

На фонд не поширюються положення пунктів 3, 5, 7, 10 і 14 статті 32 Федерального закону "Про некомерційні організації", а також положення пункту 1 статті 7 Федерального закону "Про некомерційні організації" та пункту 1 статті 123 18 Цивільного кодексу Російської Федерації частини притягнення до відповідальності засновників фонду за зобов'язаннями фонду у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договорами участі у пайовому будівництві багатоквартирних будинків відповідно до цього Закону.

Цілями діяльності фонду є сприяння оновленню середовища життєдіяльності та створенню сприятливих умов проживання громадян, громадського простору для запобігання зростанню аварійного житлового фонду у місті Москві, забезпечення розвитку житлових територій та їх благоустрою.

Для досягнення передбачених частиною п'ятою цієї статті цілей фонд здійснює такі функції:
забезпечує у межах своїх повноважень виконання заходів, передбачених програмою реновації, рішеннями про реновацію;
сприяє при здійсненні зносу багатоквартирних будинків, включених до рішень про реновацію;
сприяє у виконанні інженерних вишукувань, підготовці проектної документації, будівництві, реконструкції, капітальному ремонті об'єктів капітального будівництва, реставрації об'єктів культурної спадщини з метою реалізації рішень про реновацію, а також під час проведення будівельного контролю у процесі будівництва, реконструкції зазначених об'єктів;
сприяє підготовці документації з планування території;
сприяє у забезпеченні території, щодо якої затверджено документацію щодо планування території з метою реалізації рішень про реновацію, об'єктами соціальної, транспортної, інженерної інфраструктур;
сприяє у забезпеченні житлових прав власників житлових приміщень при реалізації рішень про реновацію відповідно до цього Закону;
бере участь у здійсненні інвестиційної діяльності з метою, передбаченою частиною п'ятою цієї статті, у тому числі здійснює залучення коштів громадян та юридичних осіб для будівництва (створення) багатоквартирного будинку на земельній ділянці, що перебуває у власності фонду, а також на земельній ділянці, переданій фонду за договору оренди земельної ділянки або за договором безоплатного користування земельною ділянкою;
здійснює закупівлі відповідно до Федерального закону від 18 липня 2011 року № 223-ФЗ "Про закупівлю товарів, робіт, послуг окремими видами юридичних осіб";
передає місту Москві, уповноваженому органу виконавчої влади Москви житлові приміщення, що належать фонду на праві власності, у тому числі безоплатно передає такі житлові приміщення у вигляді пожертвування;
здійснює методичне, організаційне, експертно-аналітичне, інформаційне та юридичне забезпечення реалізації рішень про реновацію;
організує виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт у зв'язку з реалізацією програми реновації;
укладає договори участі в пайовому будівництві, в яких фонд виступає як забудовник, договори купівлі-продажу приміщень у багатоквартирних будинках та інших об'єктів нерухомого майна з метою реалізації програми реновації та (або) рішення про реновацію, інші договори щодо розпорядження зазначеними приміщеннями, а також укладає інші угоди за розпорядженням майном, що належить фонду;
сприяє створенню виробництва будівельних матеріалів, виробів, конструкцій для житлового будівництва з метою, передбачених частиною п'ятою цієї статті;
виконує інші передбачені нормативними правовими актами міста Москви, статутом фонду функції відповідно до передбачених цим Законом цілей діяльності.

Фінансове забезпечення діяльності фонду здійснюється за рахунок власних коштів, коштів бюджету міста Москви, а також за рахунок інших джерел відповідно до законодавства Російської Федерації.

Фонд зобов'язаний щорічно розміщувати річний звіт про свою діяльність на офіційному сайті фонду в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет.

Для здійснення своєї діяльності фонд має право використовувати відомості, віднесені до державної таємниці, за умови дотримання вимог законодавства Російської Федерації про державну таємницю.

Нормативним правовим актом міста Москви фонд може бути наділений правом виступати як забудовник і залучати кошти громадян та юридичних осіб для будівництва (створення) багатоквартирного будинку на підставі договорів участі в пайовому будівництві в порядку, встановленому Федеральним законом від 30 грудня 2004 № 214- ФЗ "Про участь у пайовому будівництві багатоквартирних будинків та інших об'єктів нерухомості та про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації" (далі - Федеральний закон "Про участь у пайовому будівництві багатоквартирних будинків та інших об'єктів нерухомості та про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації" Федерації"), з урахуванням наступних особливостей:
положення пункту 1 частини 2 і частини 2 статті 3, частини 2 статті 12 1, статей 15 - 15 4, 23 2 Федерального закону "Про участь у пайовому будівництві багатоквартирних будинків та інших об'єктів нерухомості та про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації щодо діяльності фонду не застосовуються;
фонд має право залучати кошти громадян та юридичних осіб на будівництво (створення) багатоквартирного будинку на земельній ділянці, що знаходиться у власності фонду, а також на земельній ділянці, переданій фонду за договором оренди земельної ділянки або за договором безоплатного користування земельною ділянкою.

У разі невиконання або неналежного виконання фондом своїх зобов'язань за договорами участі у пайовому будівництві багатоквартирних будинків місто Москва несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями фонду.

З метою виконання фондом функцій, передбачених цією статтею, у разі, зазначеному у частині шостій статті 72 цього Закону, підготовка, реєстрація та видача містобудівного плану земельної ділянки до її утворення, видача дозволу на будівництво без правовстановлюючих документів на земельну ділянку здійснюються за заявою фонду, що направляється до уповноваженого органу виконавчої влади міста Москви.

Стаття 7 8 . Управління фондом

Органами управління фонду є рада фонду та генеральний директор фонду. Рада фонду є найвищим колегіальним органом фонду. Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом фонду.

Опікунська рада фонду є органом фонду та здійснює нагляд за діяльністю фонду, прийняттям іншими органами фонду рішень та забезпеченням їх виконання, використанням коштів фонду, дотриманням фондом законодавства України. Опікунська рада фонду здійснює свою діяльність на громадських засадах.

До складу опікунської ради фонду можуть входити особи, які заміщають державні посади, та особи, які заміщають посади державної цивільної служби.

Загальна кількість членів опікунської ради фонду не може перевищувати 11 осіб.

Персональний склад опікунської ради фонду визначається нормативним правовим актом найвищого виконавчого органу державної влади міста Москви.

Поряд із передбаченими законодавством Російської Федерації та статутом фонду функціями опікунська рада фонду розглядає з метою схвалення затверджені радою фонду:
стратегію розвитку фонду, що містить у тому числі цілі, пріоритетні напрямки діяльності фонду, ключові показники ефективності та очікувані результати діяльності фонду;
план діяльності фонду, що містить переліки заходів на поточний період та на визначений фондом плановий період діяльності фонду;
річний звіт про діяльність фонду та річну бухгалтерську (фінансову) звітність фонду.

Персональний склад ради фонду визначається нормативним правовим актом найвищого виконавчого органу державної влади міста Москви. До складу ради фонду можуть входити особи, які заміщають державні посади, та особи, які заміщають посади державної цивільної служби.

У разі, якщо до складу ради фонду входять особи, які заміщають державні посади, та особи, які заміщають посади державної цивільної служби, такі особи здійснюють свою діяльність на громадських засадах.

Рада фонду:
визначає пріоритетні напрямки діяльності фонду;
затверджує стратегію розвитку фонду, що містить у тому числі цілі, пріоритетні напрямки діяльності фонду, ключові показники ефективності та очікувані результати діяльності фонду, та після затвердження спрямовує її на схвалення до опікунської ради фонду;
затверджує план діяльності фонду, що містить переліки заходів на поточний період та на визначений фондом плановий період діяльності фонду, та після затвердження спрямовує його на схвалення до опікунської ради фонду;
щорічно затверджує відібрану за результатами конкурсу аудиторську організацію для проведення щорічного обов'язкового аудиту ведення бухгалтерського обліку та фінансової (бухгалтерської) звітності фонду та розмір винагороди зазначеної організації;
затверджує річний звіт про діяльність фонду, річну бухгалтерську (фінансову) звітність фонду та після затвердження спрямовує їх на схвалення до опікунської ради фонду;
приймає рішення про утворення інших органів фонду та про дострокове припинення їх повноважень;
приймає рішення про створення господарських товариств та (або) про участь у них фонду з метою, передбаченою частиною п'ятою статті 7 7 цього Закону;
приймає рішення про зміну статуту фонду;
схвалює вчинені фондом угоди у випадках, передбачених законодавством України;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та статутом фонду та необхідні для виконання функцій, передбачених частиною шостою статті 7 7 цього Закону.

Генеральний директор фонду здійснює керівництво поточною діяльністю фонду.

Генеральний директор фонду призначається посаду і звільняється з посади вищим виконавчим органом структурі державної влади міста Москви.

Генеральний директор фонду здійснює такі повноваження:
діє від імені фонду та представляє без довіреності його інтереси у відносинах з федеральними органами державної влади, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами відповідно до цілей діяльності фонду;
організує виконання рішень опікунської ради фонду та ради фонду;
видає накази та розпорядження з питань діяльності фонду;
призначає на посаду та звільняє з посади працівників фонду;
розподіляє обов'язки між своїми заступниками;
організує підготовку матеріалів для здійснення опікунською радою фонду та радою фонду своїх повноважень, а також вирішує інші пов'язані із забезпеченням діяльності зазначених органів фонду питання;
приймає рішення з питань, що віднесені до компетенції фонду, за винятком питань, віднесених до компетенції опікунської ради фонду та ради фонду.

Органом внутрішнього фінансового контролю фонду є ревізійна комісія фонду, яка здійснює свою діяльність відповідно до положення, затвердженого радою фонду.".

Стаття 2

Статтю 16 Федерального закону від 21 грудня 1994 № 69-ФЗ "Про пожежну безпеку" (Збори законодавства Російської Федерації, 1994, № 35, ст. 3649; 2003, № 2, ст. 167; 2004, № 35, ст. 3607 2006, № 44, ст.4537;2009, №29, ст.3635;№45, ст.5265;2011, №1, ст.54; 2015, № 29, ст.4360;2016, №1, ст.68;№15, ст.2066) доповнити частиною другою такого змісту:

" З метою здійснення містобудівної діяльності в умовах обмеженої міської забудови федеральні органи державної влади в галузі пожежної безпеки вправі встановлювати особливості застосування окремих вимог пожежної безпеки або затверджувати окремі склепіння правил, що містять вимоги пожежної безпеки, та правила пожежної безпеки (за винятком мінімально необхідних вимог для забезпечення безпеки будівель та споруд, у тому числі систем і мереж інженерно-технічного забезпечення, що входять до їх складу).".

Стаття 3

Внести до Федерального закону від 16 липня 1998 року № 102-ФЗ "Про іпотеку (заставу нерухомості)" (Збори законодавства Російської Федерації, 1998, № 29, ст. 3400; 2002, № 7, ст. 629; 2004, № 27, 2711, № 45, 4377, 2005, 1, 40, 42, 2007, 50, 6237, 2008, 52, 6219; , № 27, ст.3880;№ 50, ст.7347; 2015, № 1, ст.52;2016, № 27, ст.

1) пункт 2 статті 20 доповнити абзацом такого змісту:

"Державна реєстрація іпотеки щодо житлового приміщення у багатоквартирному будинку, що надається відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" власнику обтяженого іпотекою житлового приміщення у багатоквартирному будинку, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на житлове приміщення, що надається в багатоквартирному будинку без заяви на підставі договору, що передбачає перехід права власності і укладеного відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", або на підставі набрав законної сили Рішення суду про примус до укладення зазначеного договору Черговість заставоутримувачів щодо переданого житлового приміщення в багатоквартирному будинку встановлюється на підставі відомостей Єдиного державного реєстру нерухомості про державну реєстрацію іпотеки щодо житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному в програму реновації житлового фонду в суб'єкт Російської Федерації - місті федерального значення Москві.";

2) доповнити статтею 41 1 такого змісту:

Стаття 41 1. Наслідки переходу права власності на житлові приміщення в багатоквартирному будинку, включеному в програму реновації житлового фонду в суб'єкт Російської Федерації - місті федерального значення Москві

1. Укладання відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду у суб'єкті Російської Федерації - місті федерального значення Москві (далі у цій статті - житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду), за умови надання рівнозначного житлового приміщення або рівноцінного житлового приміщення, прийняття судового акта, на підставі якого здійснюється державна реєстрація переходу права власності на рівнозначне житлове приміщення або рівноцінне житлове приміщення є підставами для заміни предмета застави за договором про іпотеку житлового приміщення в багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, без згоди заставоутримувача та заставника за цим договором. При цьому умови договору про іпотеку житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, а також умови інших угод, укладених щодо колишнього предмета застави, застосовуються без змін прав та обов'язків відповідних сторін щодо нового предмета застави.

2. Заміна предмета іпотеки відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" не є підставою для перегляду зобов'язань сторін за договором про іпотеку житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду .

3. Зазначена у пункті 3 статті 9 цього Федерального закону оцінка житлового приміщення, яке надано відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" власнику житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, і є предметом іпотеки, визначається на підставі угоди заставника з заставоутримувачем про оцінку наданого житлового приміщення, а за його відсутності - на підставі підтвердженої висновком оцінювача грошової оцінки такого житлового приміщення або на підставі його кадастрової вартості.

4. З дня заміни предмета застави за договором про іпотеку житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, об'єктом страхування за договором страхування майна, закладеного за таким договором про іпотеку, стає житлове приміщення у багатоквартирному будинку, надане відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації".

5. Заставоутримувач зобов'язаний письмово повідомити страховика про заміну предмета застави за договором про іпотеку житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду. Після отримання такого повідомлення страховик видає страхувальнику договір страхування майна, закладеного за вказаним договором про іпотеку, умови якого ідентичні умовам колишнього договору страхування (за винятком об'єкта страхування), та (або) спрямовує на адресу житлового приміщення, наданого відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", страховий поліс, який підписано страховиком та об'єкт страхування в якому замінено на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, надане відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802- I "Про статус столиці Російської Федерації". При цьому підписання страхувальником договору страхування чи страхового полісу не потрібне.

6. У разі, якщо майно, що є предметом застави, застраховане у повній вартості від ризиків втрати та пошкодження, при настанні страхового випадку щодо житлового приміщення у багатоквартирному будинку, наданого відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", страхове відшкодування виплачується у межах страхової суми, визначеної за договором страхування житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, без урахування відношення страхової суми до страхової вартості.

7. У разі, якщо права заставоутримувача, забезпечені договором іпотеки житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, були засвідчені заставною, при заміні предмета іпотеки відповідно до цієї статті органом реєстрації прав забезпечується внесення змін до змісту заставної частини зміни даних, зазначених у підпунктах 8 - 11 пункту 1 статті 14 цього Федерального закону, при цьому замість підтвердженої висновком оцінювача грошової оцінки житлового приміщення в багатоквартирному будинку, яке надано відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" і на яку встановлено іпотеку, може бути зазначена кадастрова вартість такого житлового приміщення. Внесення змін до запису Єдиного державного реєстру нерухомості забезпечується органом реєстрації прав на підставі заяви власника заставної про внесення змін до запису Єдиного державного реєстру нерухомості з пред'явленням оригіналу заставної. Угод боржника за забезпеченим іпотекою зобов'язанням, заставником та законним власником заставної про зміну змісту заставної не потрібно.

8. Внесення змін до заставної відповідно до цієї статті здійснюється шляхом прикріплення до неї органом реєстрації прав документа, що містить внесені до заставної зміни, та вказівки посадовою особою органу реєстрації прав у тексті самої заставної на те, що такий документ є невід'ємною частиною заставної, відповідно до правил частини другої статті 15 цього Закону. Напис на заставний про внесення змін до змісту заставної із зазначенням дати їх внесення повинен бути здійснений посадовцем органу реєстрації прав, засвідчений його підписом та скріплений печаткою органу реєстрації прав. Зазначені дії здійснюються безоплатно.".

Стаття 4

Внести в Федеральний закон від 30 березня 1999 № 52-ФЗ "Про санітарно-епідеміологічний благополуччя населення" (Збори законодавства Російської Федерації, 1999, № 14, ст. 1650; 2003, № 2, ст. 167; 2004, № 35, 3607, 2005, № 19, 1752, 2006, 52, 5498, 2007, 49, 6070, 2008, 29, 3418; , № 1, ст.6, № 30, ст.4563, 4590, 4596;2012, №26, ст.3446;2013, №30, ст.4079;

1) статтю 12 доповнити пунктом 2 1 такого змісту:

"2 1 . З метою здійснення містобудівної діяльності в умовах обмеженої міської забудови федеральний орган виконавчої влади, який здійснює федеральний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, має право встановлювати особливості застосування окремих санітарно-епідеміологічних вимог, вимог, передбачених санітарними правилами, або затверджувати окремі санітарно-епі , санітарні правила (за винятком мінімально необхідних вимог для забезпечення безпеки будівель та споруд, у тому числі систем, що входять до їх складу, та мереж інженерно-технічного забезпечення).";

2) абзац третій пункту 2 статті 38 доповнити словами ", у тому числі встановлення підстав, за наявності яких потрібні розрахунок та оцінка ризику для здоров'я людини";

3) абзац третій пункту 2 статті 51 доповнити словами ", включаючи методики розрахунку та оцінки ризику для здоров'я людини".

Стаття 5

Внести до Земельного кодексу Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2001, № 44, ст. 4147; 2014, № 26, ст. 3377; № 30, ст. 4218, 4225; 2015, № 10, ст. 1418; № 2; , ст.4339, 4350; 2016, № 18, ст.2495; № 26, ст.3890; № 27, ст.

1) пункт 2 статті 39 6 доповнити підпунктом 36 такого змісту:

"36) земельної ділянки, що знаходиться у власності суб'єкта Російської Федерації - міста федерального значення Москви або державна власність на яку не розмежована, з метою реалізації рішення про реновацію житлового фонду в суб'єкті Російської Федерації - місті федерального значення Москві відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", Московському фонду реновації житлової забудови, створеному суб'єктом Російської Федерації - містом федерального значення Москвою відповідно до зазначеного Закону, у разі, якщо на такій земельній ділянці планується будівництво багатоквартирних будинків та (або) інших об'єктів нерухомості із залученням грошових коштів громадян та юридичних осіб за договорами участі в пайовому будівництві відповідно до Федерального закону від 30 грудня 2004 року № 214-ФЗ "Про участь у пайовому будівництві багатоквартирних будинків та інших об'єктів нерухомості та про внесення змін ен в деякі законодавчі акти Російської Федерації ".";

2) пункт 2 статті 39 10 доповнити підпунктом 19 такого змісту:

"19) Московському фонду реновації житлової забудови, створеному суб'єктом Російської Федерації - містом федерального значення Москвою з метою реалізації рішення про реновацію житлового фонду в суб'єкті Російської Федерації - місті федерального значення Москві відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", щодо земельної ділянки, яка знаходиться у власності суб'єкта Російської Федерації - міста федерального значення Москви або державна власність на яку не розмежована, у разі, якщо на такій земельній ділянці не планується будівництво багатоквартирних будинків та (або) інших об'єктів нерухомості із залученням грошових коштів громадян та юридичних осіб за договорами участі в пайовому будівництві відповідно до Федерального закону від 30 грудня 2004 року № 214-ФЗ "Про участь у пайовому будівництві багатоквартирних будинків та інших об'єктів нерухомості та про внесення змін до деяких законів нодавальні акти Російської Федерації ".".

Стаття 6

Федеральний закон від 25 жовтня 2001 № 137-ФЗ "Про введення в дію Земельного кодексу Російської Федерації" (Збори законодавства Російської Федерації, 2001, № 44, ст. 4148; 2003, № 28, ст. 2875; № 50, ст. 4846, 2004, № 41, статті 3993, 2005, № 1, статті 17; № 25, статті 2425; 2006, № 1, статті 3, 17; 2881;№ 52, ст.5498; 2007, №7, ст.834; №31, ст.4009; №43, ст.5084; №46, ст. 6071;2008, № 30, ст.3597; 2009, № 1, ст.19; № 19, ст.2281, 2283; № 29, ст.3582; , ст.3999;2011, № 1, ст.47; № 13, ст.1688; № 29, ст.4300; № 30, ст.4562; № 49, ст.7027; № 27, ст.3587, № 53, ст.7614, 7615;2013, №14, ст.1651;№23, ст.2866, 2881;№27, ст.3477; , № 26, ст.3377;2015, № 1, ст.9, 38, 72; № 10, ст.1418; № 24, ст.3369; 2016, № 22, ст.3097; № 27, ст.4267, 4287, 4294, 4306) доповнити статтею 16 такого змісту:

"Стаття 16Особливості використання земель або земельних ділянок, що знаходяться у власності суб'єкта Російської Федерації або державна власність на які не розмежована, без надання земельних ділянок та встановлення сервітуту для розміщення лінійних об'єктів інженерної інфраструктури та інших технологічно пов'язаних з ними об'єктів капітального будівництва, а також особливості утворення земельних ділянок ділянок з метою реновації житлового фонду, що здійснюється відповідно до федерального закону, встановлюються таким федеральним законом.

Стаття 7

Главу 1 Федерального закону від 27 грудня 2002 року № 184-ФЗ "Про технічне регулювання" (Збори законодавства Російської Федерації, 2002, № 52, ст. 5140; 2007, № 19, ст. 2293; № 49, ст. 6090; № 29, ст.3626, 2010, № 1, ст.5, 6;№ 40, ст.4969;2011, №30, ст.4603;№49, ст.7025; 2014, № 26, ст.3366; 2015, № 27, ст.3951; № 29, ст.4342; № 48, ст.6724; 2016, № 15, ст.2066)

Стаття 5 4. Особливості технічного регулювання при здійсненні містобудівної діяльності в умовах обмеженої міської забудови

1. Особливості технічного регулювання при підготовці документації з планування території, здійсненні архітектурно-будівельного проектування, будівництва, реконструкції об'єктів капітального будівництва в умовах обмеженої міської забудови можуть встановлюватися федеральними законами з урахуванням особливостей технічного регулювання у сфері забезпечення безпеки будівель та споруд, встановлених Федеральним законом " Технічний регламент про безпеку будівель та споруд".

2. З метою здійснення містобудівної діяльності в умовах обмеженої міської забудови уповноважені федеральні органи виконавчої влади вправі встановлювати особливості застосування вимог, встановлених національними стандартами та склепіннями правил, або приймати окремі національні стандарти та склепіння правил (за винятком випадків, якщо зазначені вимоги безпосередньо впливають на безпеку будівель і споруд, у тому числі систем і мереж інженерно-технічного забезпечення, що входять до їх складу).".

Стаття 8

Внести до Федерального закону від 11 листопада 2003 року № 152-ФЗ "Про іпотечні цінні папери" (Збори законодавства Російської Федерації, 2003, № 46, ст. 4448; 2005, № 1, ст. 19; 2006, № 31, ст. 3440, 2010, № 11, ст.1171; 2012, № 53, ст.7606; 2013, № 30, ст.4084; 2016, № 27, ст.

1) у статті 3:

а) доповнити частинами 2 1 та 2 2 такого змісту:
"2 1. Вимога за забезпеченим іпотекою зобов'язанням, що входить до складу іпотечного покриття, при заміні предмета іпотеки у випадках, встановлених федеральними законами, виключається з іпотечного покриття, якщо нерухоме майно, що є предметом іпотеки, не буде застраховане від ризику у поз шість місяців з дати заміни предмета іпотеки.
2 2 . При заміні предмета іпотеки у разі, встановлених федеральним законом, вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, може визначатися виходячи з його кадастрової стоимости.";

б) абзац четвертий частини 4 доповнити словами ", крім заміни предмета іпотеки у разі, встановлених федеральним законом";

2) абзац четвертий частини 2 статті 5 доповнити словами "або його кадастрової вартості в установленому цим Федеральним законом випадку".

Стаття 9

Федеральний закон від 29 грудня 2004 року № 189-ФЗ "Про введення в дію Житлового кодексу Російської Федерації" (Збори законодавства Російської Федерації, 2005 № 1 ст. 15; № 52 ст. 5597; 2006 № 27 ст. 2881, 2007, № 1, ст.14;№ 49, ст.6071;2009, №19, ст.2283;2010, №6, ст.566;№32, ст.4298; 3263, 2012, № 41, статті 5524, № 53, статті 7596; 2013, № 8, статті 722; № 14, статті 1651; № 30, ст.4218, 4256;2015, №9, ст.1194; 2016, №9, ст.1168;№27, ст.4294;

"Стаття 26

Компетенція загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку при формуванні та реалізації програми реновації житлового фонду, що здійснюється відповідно до федерального закону, особливості забезпечення житлових прав громадян з метою реновації житлового фонду, особливості використання внесків на капітальний ремонт загального майна у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду, та особливості застосування статті 175 Житлового кодексу Російської Федерації з метою реновації житлового фонду встановлюються федеральним законом, відповідно до якого здійснюється реновація житлового фонду, та прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативними правовими актами суб'єкта Російської Федерації.

Стаття 10

Федеральний закон від 29 грудня 2004 року № 191-ФЗ "Про введення в дію Містобудівного кодексу Російської Федерації" (Збори законодавства Російської Федерації, 2005 № 1 ст. 17; № 30 ст. 3122; 2006 № 1 ст. 17, № 27, ст.2881;№ 52, ст.5498; 2007, № 21, ст.2455; № 49, ст. , ст.3604;2009, № 1, ст.19; № 11, ст.1261; № 19, ст.2283; № 29, ст.3611; № 48, ст.5723; № 52, ст. 2010, № 31, статті 4209, № 40, статті 4969; № 52, статті 6993; 2011, № 13, статті 1688; № 27, ст.3587;№53, ст.7614, 7615;2013, №14, ст.1651;№23, ст.2866; 26, ст.3377;2015, № 1, ст.9, 38, 52, 72; № 9, ст.1195; № 10, ст. 29, ст.4347, 4376;2016, № 1, ст.22;№ 26, ст.3890;№ 27, ст.4305, 4306;

"Стаття 10 9

Особливості здійснення містобудівної діяльності з метою реновації житлового фонду відповідно до федерального закону встановлюються таким федеральним законом і прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативними правовими актами суб'єкта Російської Федерації.

Стаття 11

Статтю 1 Федерального закону від 30 грудня 2004 року № 214-ФЗ "Про участь у пайовому будівництві багатоквартирних будинків та інших об'єктів нерухомості та про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації" (Збори законодавства Російської Федерації, 2005, № 1, ст. 40 2006, № 30, стаття 3287; 2010, № 25, стаття 3070; 2016, № 18, стаття 2515;

"4. Дія цього Федерального закону поширюється на відносини, пов'язані із залученням грошових коштів громадян та юридичних осіб для пайового будівництва багатоквартирних будинків та (або) інших об'єктів нерухомості і що виникають у зв'язку з реновацією житлового фонду в суб'єкті Російської Федерації - місті федерального значення Москві, з урахуванням особливостей, передбачених Законом Російської Федерації від 15 квітня 1993 № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації".".

Стаття 12

Внести до статті 10 Федерального закону від 22 липня 2008 року № 159-ФЗ "Про особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться в державній власності суб'єктів Російської Федерації або в муніципальній власності та орендованого суб'єктами малого та середнього підприємництва, та про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації Федерації" (Збори законодавства Російської Федерації, 2008, № 30, ст. 3615; 2010, № 27, ст. 3434; 2013, № 27, ст. 3436; 2015, № 27, ст. 3949) наступні зміни:

1) частину 3 доповнити словами "за винятком випадку, передбаченого частиною 4 цієї статті";

2) доповнити частиною 4 такого змісту:

"4. Відносини, що виникають у зв'язку з відчуженням з державної власності суб'єкта Російської Федерації нерухомого майна, що орендується суб'єктами малого або середнього підприємництва з метою реновації житлового фонду, що здійснюється відповідно до федерального закону, регулюються статтями 1 - 6 та 9 цього Федерального закону до закінчення терміну дії програми реновації житлового фонду, передбаченої таким федеральним законом.

Стаття 13

Внести до Федерального закону від 13 липня 2015 року № 218-ФЗ "Про державну реєстрацію нерухомості" (Збори законодавства Російської Федерації, 2015, № 29, ст. 4344; 2016, № 18, ст. 2484, 2495; № 23, ст. 3296;№ 26, ст.3890;№ 27, ст.4237, 4248, 4284, 4294) наступні зміни:

1) частину 3 статті 9 доповнити пунктом 8 3 такого змісту:

"8 3) відомості про неможливість передачі житлового приміщення у заставу, оренду, обтяження його іншими правами, а також про неможливість його відчуження у випадках, передбачених Законом Російської Федерації від 15 квітня 1993 № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації"; ";

2) статтю 19 доповнити частиною 1 1 такого змісту:

" 1 1 . У разі укладання договору, стороною якого є уповноважений орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації - міста федерального значення Москви і який передбачає перехід права власності на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду у зазначеному суб'єкті Російської Федерації відповідно із Законом Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", уповноважений орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації - міста федерального значення Москви протягом трьох днів з дня підписання зазначеного договору надсилає заяву про державну реєстрацію переходу права власності на зазначені в такому договорі житлові приміщення до органу реєстрації прав з додатком передбачених цим Законом документів Орган реєстрації прав протягом семи днів з дня отримання такої заяви здійснює державну реєстрацію перехід а права власності на зазначені у такому договорі житлові приміщення.";

3) пункт 4 статті 25 доповнити словами ", крім випадку, передбаченого частиною 1 1 статті 19 цього Федерального закону";

4) частину 1 статті 42 доповнити словами ", угод з відчуження та придбання часток у праві спільної власності на нерухоме майно під час укладання договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I" Про статус столиці Російської Федерації" (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятнадцятою статті 73 зазначеного Закону)";

5) статтю 48 доповнити частиною 6 1 такого змісту:

"6 1 . Для державної реєстрації договору участі в пайовому будівництві, укладеного Московським фондом сприяння реновації житлового фонду, створеним відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", з учасниками пайового будівництва багатоквартирного вдома та (або) іншого об'єкта нерухомості, надання документів, передбачених пунктами 4 - 6 частини 2 цієї статті, не вимагається, а положення частин 3 та 6 цієї статті не застосовуються.";

6) у статті 53:

а) доповнити частинами 4 1 та 4 2 такого змісту:
"4 1. Державна реєстрація іпотеки відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" щодо рівнозначного житлового приміщення або рівноцінного житлового приміщення здійснюється без відповідної заяви одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідне житлове приміщення на підставі договору, що передбачає перехід права власності на житлове приміщення та укладеного відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", або набрав чинності рішення суду про примус до укладення цього договору , Про звільнення житлового приміщення в багатоквартирному будинку, включеному в програму реновації житлового фонду суб'єкта Російської Федерації - міста федерального значення Москви, і про передачу його у власність суб'єкта Російської Федерації - міста федерального значення Москви, про реєстрацію перехід а права власності на рівнозначне житлове приміщення чи рівноцінне житлове приміщення. Орган реєстрації прав не пізніше трьох днів з дня державної реєстрації іпотеки щодо рівнозначного житлового приміщення або рівноцінного житлового приміщення повідомляє про це заставоутримувача у порядку, встановленому органом нормативно-правового регулювання.

4 2 . При поданні заяви про внесення змін до запису Єдиного державного реєстру нерухомості власником заставної, що засвідчує права заставоутримувача, щодо житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статусі столиці Російської Федерації", орган реєстрації прав вносить зміни до змісту заставної у порядку, встановленому Федеральним законом від 16 липня 1998 року № 102-ФЗ "Про іпотеку (заставу нерухомості)".";

б) у частині 11 слова "частиною 4 статті 60 цього Закону" замінити словами "справжнім Федеральним законом";

в) доповнити частиною 11 1 такого змісту:
"11 1. Державна реєстрація припинення іпотеки щодо житлового приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", здійснюється без відповідної заяви одночасно з державною реєстрацією переходу права власності на рівнозначне житлове приміщення або рівноцінне житлове приміщення.";

7) статтю 57 доповнити частиною 3 такого змісту:

"3. Підставою для державної реєстрації переходу прав на житлове приміщення у багатоквартирному будинку, включеному до програми реновації житлового фонду відповідно до Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації", є передбачений статтею 7 3 зазначеного Закону договір або набрав чинності судовим актом.

Стаття 14

1. Положення Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" (у редакції цього Федерального закону), що регулюють відносини, що виникають у зв'язку з реалізацією програми реновації житлового фонду у суб'єкті Російської Федерації - місті федерального значення Москві не застосовуються до відносин, що виникають в результаті визнання в установленому Урядом Російської Федерації порядку багатоквартирного будинку аварійним і підлягаючим зносу або реконструкції.

2. До проекту програми реновації житлового фонду можуть бути включені тільки ті багатоквартирні будинки, в яких голосування з питання про включення до проекту програми реновації житлового фонду багатоквартирного будинку було проведено до дня набрання чинності цим Федеральним законом та за умови відповідності результатів такого голосування вимогам частини другий статті 7 1 Закону Російської Федерації від 15 квітня 1993 року № 4802-I "Про статус столиці Російської Федерації" (у редакції цього Закону).

Стаття 15

Цей Федеральний закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Президент Російської Федерації В.Путін