Встановлення додаткової розетки
Часто буває так, що в потрібному місці не вистачає розетки і починають розмножуватися не зовсім естетичні подовжувачі. На мій погляд, якщо є чітка впевненість, що розетка просто необхідна в даному місці, то краще зробити установку додаткової розетки.
Підключати додаткову розетку найкраще до розподільної коробки, якщо близько немає розподільних коробок, то цілком можна підключитися до іншої розетки.
Нам потрібно буде продумати маршрут прокладання проводів або кабелю до нової розетки. При цьому бажано прокладати кабель строго вертикально і горизонтально, обминаючи інші інженерні комунікації, і найкоротшим шляхом. Як би шляхом найменшого опору, наприклад не варто довбати залізобетонне перекриття якщо можна обійтися півметровою петлею.
Перед тим як починати будь-які електротехнічні роботи потрібно зняти напругу з дротів та настановних виробів, з якими має бути робота. Потім потрібно переконатися, чи реально відключено напругу, для цього можна скористатися індикаторною викруткою або пробником)).
Коли траса прокладки кабелю розмічена, а електрику вимкнено можна переходити до штрабління. Який інструмент знадобиться для прокладання штраби, залежить від матеріалу стіни: з гіпсовою стіною можна працювати звичайною старою стамескою, цементну штукатурку візьме скарпель, з цеглою простіше працювати перфоратором, а для прокладання штраби в залізобетоні знадобиться УШМ з алмазними дисками ( Turbo) їй формують межі штраби, а центр потім вибирають перфоратором. Є великий мінус у роботі УШМ: так як болгаркою переважно ріжуть бетон без змочування водою (сухий різ), то в результаті виходить велика кількість дрібного пилу. Якщо пилити неприпустимо, то можна обійтися тільки перфоратором: за допомогою бура діаметром 16-20 мм по трасі проходження кабелю насвердлюють отворів, так щоб вони були якомога ближче один до одного, а потім в режимі удару зрубують перемички між отворами.
Наступний етап, це вирубування ніші під підрозетник розетки. Інструмент вибирають аналогічно як і для прокладання штраби. Крім того якщо матеріал м'який, то для висвердлювання контуру можна скористатися корончастим свердлом, з трохи більшим діаметром діаметра підрозетника.
В результаті всіх операцій у штрабу повинен влазити провід, а підрозетник у виїмку для підрозетника.
Далі потрібно зафіксувати підрозетник, для цього можна використовувати алебастр, гіпсову штукатурку або інший фіксуючий склад.
Після того, як фіксуючий склад нанесений, потрібно виставити рівно підрозетник. Передня частина підрозетника має бути врівень зі стіною, а сам підрозетник розташується вертикально.
Якщо встановлюється не один підрозетник а група, зручно використовувати попередньо виготовлений шаблон))
Після застигання підрозетника в розетці можна прокладати кабель, фіксувати та заштукатурювати його.
Після застигання штукатурки, можна підключати кабелі дроти до відповідних клем в розподільній коробці.
