Торгові компанії часто враховують товари, що надійшли на рахунку 41 «Товари» за продажною вартістю. Але оскільки в ній є і націнка, то для обліку виділено рахунок 42 «Торгова націнка». Розберемося у формуванні цього показника при оприбуткуванні товарів та навчимося розраховувати націнку на реалізовану продукцію.

 

Відсоток надбавки на покупну вартість товарів регулюється облікової політикою підприємства: встановлюється наказом і може бути однаковим для загального обсягу продукції, що продається, або різним для різних товарних груп.

При надходженні товарів сума націнки відображається за дебітом рахунку 41 та кредитом рахунку 42, а при їх продажу та для виявлення фінансового результату націнка має бути встановлена ​​розрахунковим шляхом. Саме цей показник викликає інтерес бізнесмена. Тому розберемося, як розрахувати націнку на товар, який продали у звітному періоді.

Величина цього показника покриває операційні витрати та забезпечує прибуток від продажів. Підприємець, знаючи суму націнки, а, відповідно і фінансовий результат, аналізує підсумки та планує подальші кроки у бізнесі, а за необхідності надає розрахунок на вимогу ІФНС.

Цей показник визначається, як різниця між виручкою та покупною вартістю проданих товарів.

Обчислення виробляють за:

• товарообігу в цілому,
• асортименту товарообігу,
• середньому відсотку.

Спосіб обчислення розміру націнки по товарообігу загалом підприємству прийнятний, якщо у компанії встановлено той самий відсоток надбавки весь обсяг придбаних товарів. У розрахунку задіяний показник т/обороту (кред. оборот посч. 90-«Виручка»).

Приклад №1.

Товарообіг підприємства за квартал – 12 350 000 руб. Встановлений відсоток націнки становив 25%. Знаходимо суму націнки:

ТН = Т * РТН / 100,

де Т - т/оборот,

РТН – % розрахункової націнки.

РТН = ТН% / (100 + ТН) * 100,

де ТН% -% надбавки, прийнятої у компанії.

РТН = 25 / (100 +25) * 100 = 20%

ТН = 12350000 * 20/100 = 2470000 руб.

Метод обчислення по асортименту товарообігу застосуємо у фірмах, де на окремі групи товарів встановлені різні відсотки надбавок. Необхідною умовою ведення обліку в подібних компаніях є облік т/обороту товарних груп, об'єднаних одним розміром націнки. Формула розрахунку така:

ТН = (Т1 * РТН1 + Т2 * РТН2 + ... + Тn * РТНn) / 100,

де Т1, Т2,..., Тn-т/оборот за певними товарними групами,

РТН1, РТН2,.. РТНn – розрахункові націнки, що відповідають цим групам.

РТНn = ТН%n/(100 + ТН%n) * 100,

де ТН%1, ТН%2,…ТН%n- надбавки % на кожну товарну групу.

Приклад підрахунку № 2

Оборот реалізації товарів 1-й грн. з націнкою 25% становив 5 255 000 руб., 2-й гр. з націнкою 35% становив 6 980 000 руб.

Разом 12235000 руб.

Визначаємо РТН за кожною товарною групою:

РТН1 = 25 / (100 +25) * 100 = 20%
РТН2 = 35 / (100 +35) * 100 = 25%

Отже, ТН = (5255000 * 20 + 6980000 * 25) / 100 = 2796000 руб.

Варіант обчислень по середньому відсотку полягає у визначенні середнього розміру відсотка, що застосовується, і вважається найбільш поширеним і зручним.

ТН = Т * П%ср/100,

де П%ср - середній %націнки, що визначається так:

Пср = (ТНн + ТНп - ТНв) / (Т + Ок) * 100, де

ТНн - початкове сальдо рах. 42,

ТНп - оборот за кр-тусч. 42,

ТНв - оборот за д-ту рах. 42,

Ок - кінцеве сальдо рах. 41.

Приклад розрахунку №3.

Виручка за 1 квартал – 15 600 000 руб.

Оборот по до-ту рах. 42 - 3620400 руб.

Оборот за д-ту рах. 42 – 120 000 руб.

Розраховуємо П%ср = (2650900 + 3620400 - 120000) / (15600000 + 1987500) * 100 = 34,98%

Знаходимо суму націнки ТН = 15600600 * 34,98 / 100 = 5456880 руб.

Поняття націнки та маржі (У народі ще кажуть «зазор»)схожі між собою. Їх легко сплутати. Тому спочатку чітко визначимося із різницею між цими двома важливими фінансовими показниками.

Націнку ми використовуємо на формування цін, а маржу для обчислення чистий прибуток із загального доходу. В абсолютних показниках націнка та маржа завжди однакові, а у відносних (відсоткових) показниках завжди різні.

Формули розрахунку маржі та націнки в Excel

Простий приклад для обчислення маржі та націнки. Для реалізації цього завдання нам потрібні лише два фінансові показники: ціна і собівартість. Ми знаємо ціну та собівартість товару, а нам потрібно обчислити націнку та маржу.

Формула розрахунку маржі в Excel

Створіть табличку в Excel, тому що показано на малюнку:

У комірці під словом маржа D2 вводимо таку формулу:

В результаті отримуємо показник обсягу маржі, у нас він становив: 33,3%.



Формула розрахунку націнки в Excel

Переходимо курсором на комірку B2, де має відобразитися результат обчислень і вводимо до неї формулу:

В результаті отримуємо наступний показник частки націнки: 50% (легко перевірити 80+50% = 120).

Різниця між маржею та націнкою на прикладі

Обидва ці фінансові показники складаються із прибутку та витрат. Чим же відрізняється націнка та маржа? А відмінності їх дуже суттєві!

Ці два фінансові показники відрізняються способом обчислення та результатами у відсотковому вираженні.

Націнка дозволяє підприємствам покрити витрати та отримати прибуток. Без неї торгівля та виробництво пішли б у мінус. А маржа – це вже результат після націнки. Для наочного прикладу визначимо всі ці поняття формулами:

1. Ціна товару = Собівартість + Націнка.
2. Маржа – є різницею ціни та собівартості.
3. Маржа - це частка прибутку, яку містить ціна, тому маржа не може бути 100% і більше, тому що будь-яка ціна містить у собі ще частку собівартості.

Націнка – це частина ціни, яку ми додали до собівартості.

Маржа – це частина ціни, що залишається після вирахування собівартості.

Для наочності переведемо вище сказане у формули:

1. N = (Ct-S) / S * 100;
2. M=(Ct-S)/Ct*100.

Опис показників:

• N – показник націнки;
• M – показник маржі;
• Ct - ціна товару;
• S – собівартість.

Якщо обчислювати ці два показники числами: Націнка = Маржа.

А якщо у відсотковому співвідношенні: Націнка > Маржа.

Зверніть увагу, що націнка може бути і 20 000%, а рівень маржі ніколи не зможе перевищити 99,9%. Інакше собівартість становитиме = 0р.

Усі відносні (у відсотках) фінансові показники дозволяють відображати їх динамічні зміни. Таким чином, відстежуються зміни показників у конкретних періодах часу.

Вони пропорційні: чим більша націнка, тим більша маржа та прибуток.

Це дає нам можливість обчислити значення одного показника, якщо ми маємо значення другого. Наприклад, спрогнозувати реальний прибуток (маржу) дозволяють показники націнки. І навпаки. Якщо мета вийти певний прибуток, потрібно обчислити, яку встановлювати націнку, що призведе до бажаного результату.

Перед практикою підсумуємо:

• для маржі нам потрібні показники суми продажу та націнки;
• для націнки нам потрібна сума продажу та маржа.

Як порахувати маржу у відсотках, якщо знаємо націнку?

Для наочності наведемо приклад. Після збору звітних даних фірма отримала такі показники:

1. Обсяг продажів = 1000
2. Націнка = 60%
3. На основі отриманих даних обчислюємо собівартість (1000 – х)/х = 60%

Звідси х = 1000/(1 + 60%) = 625

Обчислюємо маржу:

• 1000 - 625 = 375
• 375 / 1000 * 100 = 37,5%

З цього прикладу випливає алгоритм формули обчислення маржі для Excel:

Як порахувати націнку у відсотках, якщо знаємо маржу?

Звіти про продаж за попередній період принесли такі показники:

1. Обсяг продажів = 1000
2. Маржа = 37,5%
3. На основі отриманих даних обчислюємо собівартість (1000 – х) / 1000 = 37,5%

Звідси х = 625

Обчислюємо націнку:

• 1000 - 625 = 375
• 375 / 625 * 100 = 60%

Приклад алгоритму формули обчислення націнки для Excel:

Примітка. Щоб перевірити формули, натисніть комбінацію клавіш CTRL+~ (клавіша «~» знаходиться перед одиницею) для перемикання у відповідний режим. Щоб вийти з цього режиму, натисніть повторно.

25.03.2014 190505

Деякі бізнесмени досі плутають поняття маржі з поняттям торгової націнки та встановлюють ціни на свій товар, керуючись виключно прикладом конкурентів. Не дивно, що вони руйнуються! Аналітик компанії «Академія роздрібних технологій» Максим Горшков дає кілька порад та формул, за допомогою яких можна встановити не тільки не руйнівні, а й прибуткові ціни.

Комерційний аналітик компанії "Академія роздрібних технологій". Має 14-річний досвід роботи в модній індустрії, в тому числі директором-куратором мережі роздрібних магазинів «Спортград» і спортивних магазинів високого цінового сегменту Sportcourt, а також директором роздрібної мережі магазинів Nike. Спеціалізується на комерційній та фінансовій аналітиці підприємств роздрібної торгівлі.
www.art-rb.ru

Націнка та маржа – «дві великі різниці»

У діловому середовищі іноді можна почути фразу на кшталт «Ця компанія працює з маржою в 200%», яка насправді некоректна, оскільки в цьому випадку йдеться не про маржу, а про націнку. На жаль, два ці поняття часто плутають. Давайте розставимо крапки над «і» і розберемося, що таке маржа, націнка та коефіцієнт націнки.

Купуючи товар у постачальника, ми платимо за нього певну суму грошей. Наприклад, 1000 рублів за пару. Це закупівельна ціна. Коли товар надходить у магазин, ми накладаємо на нього додаткову вартістьщоб покупець платив за пару вже 3000 рублів, що є роздрібною ціноютовару. Існує ще таке поняття, як фактична ціна- ціна, за якою товар був насправді проданий внаслідок стимулюючих акцій чи знижок за карткою лояльності. Визначившись із видами цін, ми можемо зрозуміти, що таке маржа. Маржа- це частка додаткової вартості у роздрібній ціні товару, тобто різниця між роздрібною та закупівельною ціною. Вона показує, скільки прибутку отримає компанія, якщо ми продаватимемо товар за цією роздрібною ціною. У прикладі маржа, тобто частка додаткової вартості, становить 2000 рублів, чи 66,6%. Але які б приклади ми не наводили, маржа завжди буде нижчою за роздрібну ціну. Отже, якщо ви чуєте, що хтось говорить про маржу, що перевищує 100%, знайте, що ця людина плутає маржу з торговою націнкою. Торгова націнка- це певна надбавка на закупівельну вартість товару, тобто те, на скільки відсотків роздрібна ціна перевищує закупівельну ціну. У прикладі торгова націнка становить 200%. Порівняно недавно у роздрібній торгівлі став використовуватися показник коефіцієнта націнкиВін так само, як і торгова націнка, демонструє відношення роздрібної ціни до закупівельної ціни, але виражений не у відносних (відсотках), а абсолютних величинах і використовується лише для простих розрахунків. Коефіцієнт націнки в нашому прикладі дорівнює 3: саме в стільки разів роздрібна ціна більша за закупівельну.

Виникає питання: який саме показник слід використовувати у роботі? З погляду фінансового обліку та бюджетування найбільш важливим є показник маржі, оскільки з ним пов'язані багато інших розрахунків. Але для нескладних операцій можна використовувати всі інші показники.

Як встановити ціни, які принесуть прибуток

Покрити всі витрати та забезпечити прибуток, заради якого і функціонує будь-який нормальний бізнес, можна за допомогою грамотно розрахованої торгової націнки. Наша мета - встановити з її допомогою роздрібну ціну, яка покриє всі постійні та змінні витрати, і буде настільки великою, наскільки можливо за платоспроможності ваших покупців. Не треба соромитися продавати дорого: якщо товар купують навіть за дуже високою ціною, то він того вартий. Також не потрібно кидатися в іншу крайність, збуваючи товар за собівартістю або навіть нижче за неї - адже й таке буває! Пам'ятайте, що низькі ціни не тільки не забезпечують вам лояльність покупців, але й повільно, зате правильно розоряють вас, особливо якщо ви насправді не можете дозволити собі ці ігри з цінами. Щоб встановити правильні для вашого магазину ціни, спочатку дайте відповідь собі на кілька питань.

Яка собівартість товару?Порахуйте, які ви несете, отримуючи товар у свій магазин. У них завжди входить закупівельна вартість, а магазини, що не працюють за франчайзингом, - найчастіше вартість доставки. У компаній, які самі виробляють і потім реалізують асортимент, у собівартість товару входять витрати на сировину, робочу силу, працю дизайнера та інші витрати.

Який рівень граничної ціни?Порогова ціна - це мінімальна ціна товару, що забезпечує беззбитковість фірми. До неї включені всі витрати, які мають гаситися навіть у тому випадку, якщо ви робите знижку на товар. Деякі продавці, надихнувшись прикладом конкурентів-мережників, знижують ціни у прагненні догодити покупцю. Але часто вони не враховують той факт, що мережевики справді можуть дозволити собі такі ігри з ціною, адже товар їм дістається іноді в рази дешевше, ніж приватному підприємцю. У результаті власник магазину, не прорахувавши свою порогову ціну, вступає в цінову гонку з великим ретейлером і працює собі на збиток. Він може робити так доти, доки остаточно не розориться, або не вийде з гонки. Піднявши ціну назад, продавець, швидше за все, розгубить клієнтів, адже вони ходили до нього тільки через низьку ціну, і знову опиниться на межі руйнування.

Яка цінова ситуація у галузі?Зрозуміло, ви повинні розуміти, з якими цінами працюють ваші конкуренти та за якими цінами готові купувати ваші товари споживачі.

Чи еластичний попит на ваші товари?Попит вважається еластичним, якщо він змінюється за зниження або збільшення ціни. Тільки в цьому випадку на товар є сенс робити знижку, інакше заробити не вийде. Якщо попит нееластичний, тобто продаж не збільшується при зниженні ціни або збільшується незначно, отримати прибуток на розпродаж такого товару не вийде. Оскільки у взуттєвому магазині існують категорії товарів різної еластичності попиту, ви повинні заміряти та прорахувати еластичність кожної з них за формулою Е = К/Ц, де К – зміна величини попиту у відсотковому відношенні, а Ц – зміна ціни у відсотковому відношенні.

Чи вплинуть на збільшення обсягу продажу додаткові послуги?Однією з найпривабливіших для покупця послуг є споживчий кредит на взуття. Поки лише небагато компаній продають взуття таким чином, і це дивно, адже продавець не несе жодних витрат, а лише насолоджується збільшенням продажів.

Яку ціну покупець готовий платити за товар?Цей показник залежить від багатьох факторів, наприклад, від розташування магазину та доходу цільової аудиторії. Коли нам відомий точний портрет покупця, ми добре розуміємо, що саме йому потрібне і скільки грошей на місяць він готовий витрачати на взуття. Наприклад, після всіх витрат у клієнта нашого магазину залишається близько 6 тисяч рублів на місяць, а це означає, що приблизно таку ціну ми можемо встановити на більшість моделей магазину. Але це середня ціна, тому до неї ми маємо додати ще два кроки: 25% вниз та 25% вгору від ціни. Робити в одному магазині ціновий крок більше 25% не розумно, тому що такий діапазон цін розмиє вашу цільову аудиторію і змусить вас конкурувати з дорожчими чи дешевшими магазинами, що зовсім не цікаво ні вам, ні вашим покупцям.

Який характер конкуренції?Конкуренція – як радіація: вона є завжди і скрізь, але її не видно. Але ви повинні однаково тримати руку на пульсі конкурентів і працювати краще, ніж вони. Той, хто займається моніторингом своїх суперників, відкриває по 200-300 магазинів на рік, а той, хто продає товар за собівартістю та нічого в інших не вчиться, так і працює все життя з одним магазином.

Після того, як ви розібралися зі своїми можливостями та бажаннями щодо цін, скористайтеся одним із кількох методів ціноутворення.

Метод перший: середні витрати + прибуток.Це досить простий та ефективний метод ціноутворення, який відштовхується від витрат – а це дуже важливо, – хоч і не враховує змін на ринку і не показує, до якої межі можна знижувати ціни при розпродажі. Суть способу у тому, щоб отримати ціну товар із суми всіх витрат за звітний період і бажаної частки прибыли. Наприклад, ми закупили товару в сезоні на 5 млн рублів, і з'ясували, що сумарні витрати на цей же період складуть приблизно 8 млн рублів. Якщо ми зробимо націнку на товар у розмірі 100%, то наш прибуток складе всього (5х2)-8 = 2 млн рублів, а якщо ми зробимо націнку у розмірі 150%, то товарний запас у грошовому еквіваленті дорівнюватиме 12,5 млн рублів, що принесе нам в ідеальному випадку вже 4,5 млн. рублів. Зрозуміло, що «ідеальних» випадків не буває: сезон завжди закінчується із залишком, та й ринок диктує нам свої умови. Деяка частина асортименту буде реалізована зі знижкою, тому в цій ситуації націнка 150% дозволить нам хоч залишитися на плаву.

Метод другий: розрахунок ціни з урахуванням аналізу беззбитковості.У бізнесі існує таке поняття, як точка беззбитковості. Суть принципу беззбитковості - встановити обсяг продажів, у якому немає збитків. Точка беззбитковості завжди розраховується для нових бізнесів, тому що з її допомогою стає зрозумілим, скільки часу магазин працюватиме без прибутку, тільки для покриття початкових вкладень. Деякі елементи аналізу беззбитковості можна використовувати і для ціноутворення, причому цей спосіб допоможе нам з'ясувати, яким має бути мінімальний прибуток, необхідний для виживання бізнесу (те, чого не здатний дати метод «середніх витрат + прибутку»). Щоб визначити норму мінімального прибутку, треба від обсягу планованої валової виручки відняти змінні витрати, і поділити отримане число обсяг планованої валової виручки. Наприклад, (15 млн – 5 млн)/15 млн = 0,5. Цей коефіцієнт говорить про те, що різниця між ціною закупівлі та продажу має бути 50%, інакше ми будемо працювати собі на збиток. За допомогою цього методу можна порахувати і торгову націнку. Для цього скористайтеся формулою «1-(обсяг запланованого валового виторгу/змінні витрати)*100%». У прикладі може бути такий розрахунок: 1-(15 млн/5 млн)*100% = 200%. Саме такою має бути торгова націнка, щоб ми хоч би покривалися всі витрати, нічого не заробляючи. Межа верхньої ціни диктує лише здоровий глузд: ми маємо продавати настільки дорого, наскільки можливо, не слухаючи при цьому тих, хто радить продавати товар дешевше. Як правило, такими порадниками є люди невисокого соціального статусу, які мало що розуміють у зароблянні грошей.

В принципі цих методів достатньо для того, щоб встановити адекватні вашому бізнесу ціни. Але в деяких випадках ціни встановлюються іншими способами. Зокрема, «методом поточних цін»Коли для орієнтира беруться ціни конкурентів: такий метод ще не прижився в модному сегменті, проте його вже використовують ретейлери електроніки. Його плюс у тому, що він накладає вето на цінові війни, але не всі магазини можуть дозволити собі підтримку однакових цін із великими мережевиками. «Метод демпінгових цін»використовується залучення покупців. Суть його в тому, щоб встановити низькі ціни на бестселери, тобто особливо привабливі товари, хоча ціни на всі інші товари можуть бути навіть завищені. Цей метод може спровокувати цінові війни та створити магазину імідж дешевого закладу, тому використовувати його потрібно з обережністю. «Метод виміру еластичності попиту»хороший тим, що з його допомогою можна відстежити залежність зростання продажів та прибутку від зміни цін, а метод «аналізу купівельної поведінки»використовується на стадії виведення нового продукту на ринок.

Деякі бізнесмени досі плутають поняття маржі з поняттям торгової націнки та встановлюють ціни на свій товар, керуючись виключно прикладом конкурентів. Не дивно, що вони…

Розрахунок націнки входить до повноважень підприємств, які працюють у господарської та торгової промисловості. Великі знижки можуть загрожувати бізнесу, а якщо ціна буде надто високою, клієнти волітимуть скористатися пропозиціями конкурентів. Як визначити правильну ціну та як розрахувати націнку на товар?

Завдання кожного підприємства роздрібної торгівлі – розрахувати відповідну націнку на товар. На її розмір впливають структури ринку та споживчі якості реалізованого товару. Відсоток націнки покриває витрати на придбання товару у постачальника, його виробництво та перевезення. Її величина дозволяє підприємству сплачувати податки та отримувати чистий дохід.

Націнка на роздрібні, закупівельні та оптові послуги нараховується двома способами, а саме: за асортиментом та за загальним товарообігом. Вони розраховують абсолютний показник, відображаючи дані у формі валового прибутку, але кожен із них застосовується у конкретних випадках.

Розрахунок за асортиментом

Таким варіантом можна скористатися, якщо потрібно обчислити розмір націнки на послуги, що мають однорідні показники. Наприклад, алкогольна продукція та продуктові товари. Найголовніше, щоб торгова націнка мала однакові показники, які необхідно розрахувати у грошовому еквіваленті.

Валовий дохід = (розмір всього товарообігу) × (розрахункову торгову надбавку)/100.

У цьому випадку розмір розрахункової надбавки = (торгова націнка) / (100+ (сума торгової надбавки у %)) × 100.

Після складання 2 формул, можна приступати до розрахунку за загальним товарообігом:

ВД = (суму загального товарообігу) × (торгову надбавку у %) / (100 + (товарна надбавка у %)).

Розрахунок за товарообігом

Спосіб ідеально підходить для розрахунку націнки, якщо підприємство надає споживачам різні категорії продукції, кожна з яких має індивідуальний коефіцієнт.

Валовий дохід = (T1 × PH1 + T2 × PH2 + … Tn × PHn) / 100.

У ролі Т1 передбачається розмір товарообігу окремої групи продукції, а PH1 – сума торгової надбавки цієї категорії). Щоб знайти число PHn, потрібно скористатися такою формулою:

PHn = THn / (100 + THn) × 100. Де THn - сума торгової надбавки розрядів товарів у % співвідношенні.

Правильний розрахунок націнки можливий за умови ведення бухгалтерського балансу і, якщо кожна з груп товарів матиме різний рівень націнок. Знаючи формулу формування націнки, можна виявити цей показник для кожної категорії товарів у будь-якому магазині.

Відео

Приклад розрахунку торгової націнки нижче:

Будь-який продавець з метою отримання прибутку прагне продати свій товар за найвищою ціною. Різниця між закупівельною ціною товару та ціною його продажу є торговельною націнкою. Ця націнка не може бути рівною нулю, оскільки продавець несе витрати на транспорт, утримання персоналу, торгових площ тощо. Продаж за закупівельною ціною без надбавки збитковий для продавця.

Величина націнки продукції залежить від багатьох чинників. Це наявність та гострота конкуренції, якість виробу, «розкрученість» бренду, купівельна спроможність населення, а також обмежувальні заходи, які держава накладає на деякі види (групи) соціально значимих товарів. Сукупність цих факторів не дозволяє однозначно відповісти на питання, яка націнка має бути при роздрібній торгівлі.

Сьогодні у Росії більшість товарів не встановлюється максимальна націнка товару за законом. Це означає, що, наприклад, якщо ви власник унікального виробу, то купивши його, умовно, за 1000 рублів, ви можете встановити ціну 1000000 рублів. Адже таким товаром маєте тільки ви. Але тут є обмеження. Це обмеження накладає на продавця ринок. А хто купить гаджет чи одяг за таку ціну? Чи є споживча вартість цього товару такою високою?

Здатність встановити оптимальну ціну продукт, тобто розуміння того, як правильно робити націнку на товар, визначається знаннями чи, якщо хочете, талантом продавця. Якщо ціна вашого товару у конкурентів перебуває в певних межах, то суттєве підвищення ціни не принесе вам прибутку, оскільки знизиться обсяг продажів, а заниження накрутки може не збільшити оборот і продавець зазнає збитків.

Розрахунок торгової націнки

Величина прибутку продавця залежить як від торгової націнки, і від обсягу продажів.

Дуже висока надбавка до закупівельної ціни може значно знизити обсяг продажу, а необгрунтоване її зменшення занижує загальний прибуток. Спочатку розглянемо чинники, які впливають величину торгової надбавки. Це насамперед:

• наявність сильних конкурентів;
• віддаленість торгової точки від постачальників товару;
• асортиментна лінійка подібних продуктів в торговій точці (наприклад, кількість марок шоколаду в кондитерському відділі);
• розміщення у місці, яке відвідує велика кількість людей;
• впізнаваність торгової марки (бренду);
• чи є ваш продукт товаром повсякденного попиту, чи це товар тривалого користування.

Читайте також: Що входить до складу оборотних коштів підприємства

Мінімальна націнка на товар для податкової може бути розрахована, виходячи з точки беззбитковості. Це можна зробити найпростішим методом.

Наприклад, підприємець придбав партію однорідних виробів за 100 000 рублів і передбачає реалізувати її за один місяць. При цьому його витрати на оренду приміщення становлять 5000 рублів, зарплата персоналу 25000 рублів, а інші витрати (бухгалтерія, прибирання, транспорт становлять 10000 рублів. Тоді мінімальна націнка становитиме:

Націнка = (5000 +25000 +10000) * 100/100000 = 40%

Найменша надбавка до закупівельної ціни завдає збитків, а більша – прибуток.Однак, якщо оборот зростає і підприємець може реалізувати партію за півмісяця, то мінімальна націнка буде:

Націнка = (2500 +12500 +5000) * 100/100000 = 20%

Цей простий приклад показує, що з надбавку 30% можна отримати як збиток 10000 рублів на місяць, і прибуток 20000 рублів на місяць. Тобто отримати 20 000 рублів прибутку можна як підвищивши націнку до 60%, так і прискоривши вдвічі оборот.

Слід, проте, пам'ятати, зниження ціни який завжди забезпечує збільшення обороту. На брендові сезонні товари націнка у перші «гарячі» місяці (тижня) продажів може сягати 400-500% і навіть більше. Тому поза сезоном продавці встановлюють знижки до 70% і мають прибуток.

Чи потрібно робити націнку на всі товари однаковою

Якщо підприємець торгує обмеженим асортиментом продукції, він встановлює індивідуальні націнки на кожне найменування і може гнучко реагувати на коливання попиту. Такий підхід утруднений при широкому асортименті в торговій точці навіть суто технічно (важко часто міняти цінники на сотнях виставлених на полицях зразків), хоча сучасні «розумні» комп'ютерні програми можуть аналізувати хід продажу та давати поради продавцеві.

Зазвичай підприємці розбивають свої товари товарні групи. Наприклад, м'ясні продукти, молочні, бакалія, кондитерські вироби тощо. Скільки відсотків націнка на товар у роздрібній торгівлі встановлювати за різними групами товарів можна оцінити, аналізуючи ціни конкурентів.